Справи Майдану: хто поніс покарання, кого заарештували, а кого досі розшукують
Цьогоріч в Україні вшановують шосту річницю трагічних подій на Майдані в центрі Києва. Розслідування подій Революції Гідності ще тривають, а у судах продовжують розглядати справи щодо колишніх співробітників міліції, високопосадовців та «тітушок», яких підозрюють та обвинувачують у побитті, катуванні, викраденні та вбивстві учасників протесту. hromadske згадує про найрезонансніші справи.
Справа ексберкутівців про розстріли активістів 20 лютого 2014 року
Четвертий рік у Святошинському суді Києва розглядають справу про вбивства 48 людей та пораненні ще 80 на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. У цій справі п’ятеро обвинувачених екс-співробітників розформованого спецпідрозділу міліції «Беркут»: Сергій Зінченко, Павло Аброськін, Сергій Тамтура, Олександр Маринченко та Олег Янішевський. Але підозри оголосили 26 співробітникам, двадцять один із яких втекли до Росії та окупованого Криму.
У 2019 році у справі почали заслуховувати свідків захисту колишніх силовиків. В суді, зокрема, свідчили колишній та нинішній депутати Сергій Пашинський (давав покази із СІЗО, коли був під вартою) і Андрій Парубій, колишній голова міністерства зовнішніх справ Леонід Кожара. А також колеги ексберкутівців, які під час Євромайдану несли службу в центрі Києва.
29 грудня минулого року Апеляційний суд Києва змінив запобіжні заходи усім п’ятьом обвинуваченим та відпустив їх під особисте зобов’язання. Наступного дня їх передали в рамках обміну на окуповані території Донецької та Луганської областей. Але в лютому 2020 року двоє із них — Сергій Тамтура та Олександр Маринченко — повернулися до Києва та через їхніх адвокатів заявили, що продовжуватимуть брати участь у судовому засіданні. А згодом один із захисників ексберкутівців Олександр Горошинський сказав в інтерв’ю hromadske, що вони будуть намагатися повернути до Києва і решту обвинувачених.
Ексберкутівцям загрожує довічне ув'язнення.
Катування на колонаді стадіону «Динамо»
У справі про побиття та катування активістів Майдану Владислава Цілицького та Михайла Нискогуза на колонаді стадіону «Динамо» у січні 2014 року було троє обвинувачених колишніх співробітники харківського «Беркуту»: Андрій Хандрикін, Артем Войлоков та Владислав Мастега. Проте Мастега та Войлоков втекли до Росії та отримали там громадянство. Щодо третього фігуранта Деснянський суд Києва розглядав справу впродовж трьох років.
Адвокат Андрія Хандрикіна Валентин Рибін відкидав обвинувачення його підзахисного. У серпні 2019 року суддя Оксана Бірса виправдала харківського ексберкутівця.
Генеральна прокуратура оскаржує виправдувальний вирок в Апеляційному суді Києва.
Андрій Хандрикін продовжує працювати в поліції.
Справи бійців спецпідрозділу «Омега»
Двох бійців спецпідрозділу Внутрішніх військ МВС України «Омега» Дмитра Хміля та Володимира Косенка підозрюють у пораненні та вбивстві активістів Майдану 20 лютого 2014 року.
У листопаді 2018 року затримали снайпера Дмитра Хміля. Його підозрюють у вбивстві театрального режисера Дмитра Храпаченка. У грудні 2019 року Хміля звільнили з-під варти на домашній арешт, а згодом відпустили під особисте зобов'язання, адже закон не дозволяє тримати під домашнім арештом понад 6 місяців на стадії досудового розслідування.
Іншого бійця «Омеги» Володимира Косенка затримали 17 лютого 2020 року. Косенка підозрюють у вбивстві Олега Ушневича та пораненні Віталія Гукова. За версією слідства Володимир Косенко разом із співробітниками спецпідрозділу «Беркут» розстрілювали людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.
Адвокати Косенка заявили, що підозра їхньому підзахисному необґрунтована. 19 лютого цього року Печерський суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.
Справа ексголови СБУ Києва Олександра Щеголєва
Олександра Щеголєва обвинувачують в організації силового штурму Майдану 18 лютого 2014 року. Окрім цього, йому інкримінують 10 загиблих та 124 поранених учасників Євромайдану. Справу ексголови СБУ слухають уже третій рік, а за сукупністю злочинів Олександр Щеголєв може отримати довічне ув’язнення.
У березні 2019 року у справі ексголови СБУ суд зачитав висновок службового розслідування СБУ про те, як у 2014 році готувалась антитерористична операція в центрі Києва. Зокрема, мова йде про рішення залучити спецпідрозділ «Альфа», яке підписав ексголова СБУ Києва. У висновку експертизи також йдеться про те, що саме Щеголєв віддавав накази про проведення силової фази операції. Більшість цих наказів були в усному режимі.
У жовтні минулого року Олександру Щеголєву пом'якшили запобіжний захід на особисте зобов'язання, а через місяць повернув паспорт громадянина України.
Справа Леоніда Бібіка
У липні минулого року поліція затримала майданівця Леоніда Бібіка. Бібіка обвинувачують у збитті на смерті ще одного активіста Євромайдану Сергія Дідича.
У 2016 році обвинуваченого було звільнено за законом «Про амністію». Тоді Апеляційний суд повернув справу знову на розгляд. Після затримання у 2019 році, Печерський суд Києва відпустив Леоніда Бібіка під особисте зобов’язання. Прокуратура просила суд взяти під варту Бібіка, але суддя Олег Білоцерківець не задовільнив це клопотання.
Нині у Леоніда Бібіка немає паспорту і розгляд клопотань прокурора щодо обрання йому запобіжного заходу переносять.
Вбивство журналіста В'ячеслава Веремія
У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року у Києві вбили журналіста В'ячеслава Веремія. В 2017 році у цій справі Шевченківський суд засудив Юрія Крисіна на чотири роки умовно, але Апеляційний суд Києва скасував це рішення та засудив Крисіна до п'яти років ув’язнення. У вересні 2019 року Верховний суд Києва скасував касаційну скаргу щодо вироку Юрію Крисіну.
Також Юрій Крисін фігурує у справі про викрадення та катування активістів майдану взимку 2014 року.
Підлеглий Юрія Крисіна — Павло Бялай нині під арештом в СІЗО. Бялай, за версією слідства, стріляв в авто в якому їхав журналіст В’ячеслав Веремій.
