Більшість українських компаній, що використовують для перевезення своїх вантажів порти Маріуполя та Бердянська на Азовському морі, розробляють альтернативні маршрути через дії Росії на Азові.

Про це в ефірі програми «Нині вже» на Громадському заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука.

Він підтвердив, що ці компанії зазнають збитків через перевірки судів на Азові з боку Росії.

«Уникнути збитків не вдасться, їх можна тільки зменшити, і то досить умовно», — додав заступник міністра.

За його словами, переважна більшість компаній, що використовують ці порти, вже почали готувати «запасні логістичні шляхи».

«Вони зараз здебільшого розробляють маршрути перенаправлення своїх вантажів з порту Маріуполь до порту Одеса або Іллічівськ», — розповів Тука.

На запитання, чи ризикують Маріуполь та Бердянськ стати заблокованими портами-«вигнанцями», заступник міністра відповів: «Така загроза існує».

Він наголосив, що Україна працює з міжнародними партнерами для запровадження додаткових санкцій проти Росії, подальшої дипломатичної ізоляції Москви та інших заходів впливу.

«Весь цей комплекс заходів може призвести до зміни позиції Росії», — резюмував Тука.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незаконні вибори, Азовське море та вбивство Захарченка: про що говорили на засіданні Радбезу ООН по Донбасу

Раніше Тука заявив, що Україна збирає доказову базу і документує кожний випадок незаконної зупинки Росією суден в Азовському морі для використання цих свідчень в міжнародних судах.

Також Тука зазначив, що розірвання двосторонньої угоди з Росією щодо Азовського моря фактично зробить Керченську протоку російською.

Нагадаємо, 25 жовтня Європарламент схвалив проект резолюції, який передбачає посилення санкцій проти Росії у разі загострення ситуації в Азовському морі. Окрім того, проект пропонує призначити «спецпосланця по Криму», який буде займатись станом справ у регіоні.

В ефірі Громадського перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука сказав, що спецпредставник ЄС з питань Криму не матиме жодних повноважень. Він буде в ролі спостерігача та доповідатиме Європарламенту про стан справ у регіоні.

Речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца додала, що мандат спецпредставника Європарламенту з питань Криму ще будуть допрацьовувати.

Загострення ситуації в Азовському морі та суперечки Росії й України щодо використання вод спільного моря почалися після затримання Україною керченського риболовного судна «Норд», яке йшло з анексованого Криму під російським прапором.

Зазначимо, наприкінці липня Росія збільшила свою активність у Азовському морі та почала затримувати іноземні судна при проході Керченської протоки.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Загострення в Азовському морі

У серпні президент України Петро Порошенко доручив підготувати засідання Ради нацбезпеки та оборони для розгляду дій Росії в Азовському морі, зокрема затримки та перевірки суден Росією.

У жовтні Європейський парламент підготував проект резолюції щодо дій РФ в Азовському морі, а також запропонував ввести посаду спецпредставника ЄС з питань Криму, Донбасу та Азовського моря. Також представники Європарламенту закликали представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки виступити з пропозицією — розширити повноваження моніторингової місії ОБСЄ також на Азовське море.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи існує морська блокада Азову?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ НАТО чи Росія: хто контролюватиме Чорне море?

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile