Про Луценка, Авакова і Джуліані: оприлюднені стенограми свідчень двох свідків у справі про імпічмент Трампа

Тексти свідчень Йованович і Маккінлі доступні на сайті Комітету з питань розвідки Палати представників, який нині відповідальний за публічну частину розслідування. Раніше у ЗМІ потрапляли лише вступні слова людей, які свідчили перед Конгресом, натомість їхні відповіді на питання лишалися непублічними.

Експослиня США в Україні розповіла, що довідалася про намагання особистого адвоката Трампа Рудольфа Джуліані дискредитувати її наприкінці 2018 року — від неназваних «українських посадовців». Вона згадала лише одне ім’я — міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який говорив їй про своє занепокоєння можливим втягненням України в американську політику.

Йованович також розповіла про намагання Джуліані обійти заборону у видачі американської візи колишньому генеральному прокурору України Віктору Шокіну. А посол США в Європейському Союзі Гордон Сондланд, до якого дипломатка звернулася за порадою, сказав їй писати більше позитивних твітів про Трампа.

Маккінлі, натомість, заявив про занепокоєння участю американських дипломатичних представництв у зборі «негативної політичної інформації у внутрішньополітичних цілях». Після оприлюднення стенограми телефонної розмови Трампа й Зеленського 25 вересня Маккінлі неодноразово закликав державного секретаря США Майка Помпео публічно підтримати експослиню в Україні Йованович, але той не реагував на його звернення.

За словами глави Комітету з питань розвідки Палати представників США Адама Шифа, у вівторок очікується оприлюднення стенограм свідчень колишнього спецпредставника Держдепартаменту з питань України Курта Волкера і посла США в Європейському Союзі Гордона Сондланда.

Що стало відомо з оприлюдненої стенограми свідчень Марі Йованович:

• про плани Рудольфа Джуліані дискредитувати її вона дізналася наприкінці 2018 року від неназваних «українських посадовців» (далі згадується ім’я міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова);
• тоді ж Йованович довідалася про зустріч Джуліані з тодішнім генпрокурором України Юрієм Луценком, який, за її словами, збирався «завдати [їй] шкоди у США», зокрема поширював проти неї неправдиву інформацію;
• у лютому 2019 року Арсен Аваков сказав Йованович, що він «був занепокоєний» можливим «втягненням [України] в американську політику», і порадив експослині «берегти себе»;
• посольство США відмовило ексгенеральному прокурору України Віктору Шокіну у візі через «корупційні діяння» — Джуліані намагався обійти цю заборону через Білий дім і заступника Держсекретаря з консульських питань;
• Йованович повідомляла про своє занепокоєння діями Джуліані в Держдепартаменті, зокрема виконувачу обов’язків помічника Державного секретаря з питань Європи та Євразії Філіпу Рікеру та його заступнику Джорджу Кенту, але вони нічого не зробили, аби його зупинити («Не думаю, що вони могли», — уточнила Йованович);
• звинуваченням Луценка на адресу Йованович в інтерв’ю The Hill у Держдепартаменті не повірили, навпаки — експослиню запевнили в повній підтримці. Але працівники Держдепартаменту не хотіли робити жодних офіційних заяв на підтримку Йованович, бо боялися, що Трамп «виб’є ґрунт з-під їхніх ніг»;
• коли Йованович звернулася по пораду до посла США в ЄС Гордона Сондланда, той порадив їй твітити більше позитивних речей про Трампа;
• 24 і 25 квітня 2019 року їй зателефонувала генеральна директорка закордонної служби США Керол Перез і повідомила їй про «нервовість на сьомому поверсі (Держдепу США, де знаходиться кабінет державного секретаря — ред.)» і в Білому домі, сказавши їй повертатися до Вашингтона «наступним літаком»;
• одразу по поверненні до Вашингтона Філіп Рікер повідомив Йованович, що державний секретар Майк Помпео «більше не міг» захищати її. Заступник державного секретаря Джон Саліван також сказав експослині, що Трамп «утратив довіру» до неї;
• радник Державного секретаря Ульріх Брехбул, який займався питанням відставки Йованович, відмовився від зустрічі з нею.

Що стало відомо з оприлюдненої стенограми свідчень Майкла Маккінлі:

• Маккінлі заявив, що пішов у відставку з посади, бо непокоївся, що дипломатичні представництва США «здобувають негативну політичну інформацію у внутрішньополітичних цілях»;
• після оприлюднення стенограми телефонної розмови Трампа і Зеленського Маккінлі запропонував Державному департаменту оприлюднити заяву на підтримку Йованович (у стенограмі Трамп і Зеленський негативно відгукувалися про американську експослиню в Україні). Із цим він звернувся до самої Йованович — і виявився першим високопосадовцем Держдепу, який з нею зв’язався;
• Державний секретар США Майк Помпео не реагував на неодноразові спроби Маккінлі публічно підтримати Йованович — навіть коли повідомив про свою відставку;
• 3 жовтня 2019 року заступник помічника Держсекретаря США Джордж Кент направив Маккінлі інформаційну записку. У ній Маккінлі побачив ознаки «залякування й цькування» Кента з боку Державного департаменту, а також неправдивої інформації в заявах державного секретаря Помпео.

У США триває скандал щодо ймовірного тиску Трампа на Зеленського.

• На початку вересня 2019-го інформатор з Білого дому подав скаргу до Конгресу, у якій йшлося, що Трамп під час розмови з президентом України Володимиром Зеленськиму липні 2019-го нібито вимагав відновити розслідування у справі компанії Burisma, у раді директорів якої працював Гантер Байден, син конкурента Трампа на виборах 2020, демократа Джо Байдена.
• У Конгресі США почали розслідування щодо можливих спроб Трампа та його адвоката Рудольфа Джуліані тиснути на українську владу.
• 24 вересня у Палаті представників США запустили процедуру імпічменту Трампу. Трамп визнав, що під час бесіди із Зеленським згадував про Байдена, але запевняє, що не тиснув на президента України.
• 25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму липневої розмови Трампа і Зеленського. У ній Трамп просить Зеленського «зробити йому послугу» і «розібратися зі справою», на що Зеленський каже, що наступний генпрокурор буде «стовідсотково його людиною».

Burisma — одна із найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, президент та засновник якої — Микола Злочевський, ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича. Ліцензії на розробку газових родовищ фірмам Злочевського, зокрема Burismа, погоджувало міністерство, яке він сам і очолював. У 2014-му Злочевський залишив Україну, компанію підозрювали в ухиленні від податків, відмиванні коштів та розкраданні державних ресурсів. У 2018-му в Burisma повідомили, що судові справи проти компанії завершені. ГПУ дійсно закрила справу щодо ухилення від податків, справа щодо відмивання коштів була програна Злочевському в Лондонському суді. А справа щодо розкрадання державних ресурсів — фактично видача ліцензії самому собі — була передана в НАБУ, яке продовжує розслідування.

Попри провадження, компанія не припиняла діяльність, у 2014-му при Burismа створили раду директорів, в яку увійшов, зокрема Гантер Байден. Він був у раді директорів до 2019 року. Офіційно у справах щодо Burismа він не фігурував.