В Україні обрали членів Громадської ради міжнародних експертів, які відбиратимуть антикорупційних суддів

До першого складу Громадської ради міжнародних експертів увійшли четверо суддів та двоє прокурорів: Аурелійус Гутаускас, Флемінг Сі Денкер,Тед Зажечни, Мір’яна Лазарова Трайковська, Лорна Харріс, Сер Ентоні Хупер. Двоє експертів із Великобританії, решта із Литви, Канади, Данії та Македонії. Їх обрали з 12 кандидатів.

«Якщо міжнародні експерти матимуть сумніви щодо доброчесності та професійності того чи іншого кандидата, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на спільному засіданні із ВККС.

Якщо щонайменше троє із шести членів ГРМЕ не проголосують за підтвердження доброчесності та професійності якогось кандидата, такого кандидата виключать із конкурсу. Так, міжнародні експерти матимуть можливість блокувати сумнівних кандидатів», — пояснили у Центрі протидії корупції.

Однак, оскільки ВККС не ухвалила порядок отримання міжнародними експертами та їхнім перекладачами доступу до повних досьє кандидатів, наразі немає гарантій щодо умов для повноцінного виконання міжнародними експертами їхніх обов’язків. Також зараз невідомо, чи міжнародні експерти матимуть доступ до практичних завдань, виконаних кандидатами в межах іспиту.

«Без цього експерти не матимуть жодної можливості оцінити майбутніх антикорсуддів, як це передбачає закон про Вищий антикорупційний суд», — наголосили у ЦПК.

Після того, як міжнародні експерти завершать свою роботу та визначать яких кандидатів варто відсторонити, кваліфікаційна комісія суддів на власний розсуд обере переможців конкурсу із кандидатів, які пройдуть відбір.

«Наразі методологія фінального рейтингування кандидатів залишає можливості для маніпуляцій, оскільки 79% максимального балу виставляється членами ВККС на власний розсуд. Лише 21% від загального балу — це результати тестового оцінювання», — зазначили антикорупціонери.

Загалом документи на посаду судді станом на 24 вересня подали 342 кандидата, з них 240 до судів першої інстанції, 102 — до апеляційної палати.

Загалом до Вищого антикорупційного суду планують набрати 39 суддів, з них — 12 посад до Апеляційної палати.

Зазначимо, що конкурс на посади суддів до Антикорупційного суду оголосили ще 2 серпня. Заявки почали приймати з 8 серпня, останній день подачі — 14 вересня.

У липні прем'єр Гройсман доручив за місяць знайти приміщення для Антикорупційного суду.

7 червня Верховна Рада ухвалила закон про Антикорупційний суд у другому читанні під час засідання 7 червня. «За» проголосували 317 депутатів. У Венеціанській комісії привітали ухвалення закону про Антикорупційний суд.

12 липня Рада схвалила правки до закону про Антикорупційний суд, на яких наполягали в МВФ.

11 червня Порошенко підписав закон про Антикорупційний суд.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Першочергова задача України — створити незалежний антикорупційний суд» — постійний представник МВФ в Україні

Створення Антикорупційного суду — одна з вимог міжнародних партнерів України для подальшої співпраці. Серед його запланованих функцій — розслідування справ Національного антикорупційного бюро щодо корупції серед високопосадовців. Серед інших вимог — підвищення цін на газ для населення та збалансування державного бюджету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Україні потрібен Антикорупційний суд

21 червня Верховна Рада України ухвалила закон про створення Вищого антикорупційного суду України. За відповідне рішення проголосувало 265 народних депутатів.

14 червня Порошенко спрямував закон про утворення Антикорупційного суду до Вищої ради правосуддя. 18 червня Вища рада правосуддя підтримала проект закону.

19 червня президент України вніс на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про створення Антикорупційного суду.

Також президент Порошенко заявляв, що Антикорупційний суд має запрацювати у 2018 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Антикорупційний суд: між бажаннями президента і вимогами Заходу.