«Слуга народу» в «Картковому будинку»: українська історія імпічменту президента США
У новорічну ніч 2019-го комік Володимир Зеленський анонсував, що буде балотуватись у президенти. За два тижні до Нового, 2020-го року Конгрес США висловив недовіру президенту Дональду Трампу. Підстава — тиск на президента України Володимира Зеленського. Між цими датами — дивовижна історія, яка почасти нагадує український серіал «Слуга народу», в якому знімався Зеленський, а почасти — американський серіал «Картковий будинок» про закулісся великої політики США. В її центрі один телефонний дзвінок. 25 липня 2019 року Зеленському подзвонив Трамп і попросив про послугу.
Щоб реконструювати події, ми прочитали тисячі сторінок стенограм виступів і офіційних документів та прослухали десятки годин свідчень американських дипломатів, які виступали в Конгресі США у рамках розслідування про імпічмент Дональду Трампу. Яка роль Зеленського в цій історії — в матеріалі hromadske.
Знайомство
Увечері 21 квітня 2019 року Володимир Зеленський багато дякував. Зі сцени прес-центру свого виборчого штабу у виставковому центрі «Парковий» в Києві щойно обраний шостий президент України дякував батькам, дружині, дітям, прибиральницям, студії «Квартал 95», правоохоронцям, військовим і волонтерам. Трохи пізніше, вже не на камери, Зеленський дякував президенту США Дональду Трампу. Той подзвонив, аби привітати коміка з перемогою на виборах. Новий голова держави хотів, щоб американський колега прилетів до Києва на його інавгурацію. Той у відповідь запросив Зеленського відвідати Білий Дім.
— Коли я володів конкурсом «Міс Всесвіт», там завжди були чудові люди, а Україна була добре представлена. Так що коли ви вже припрацюєтеся (як президент – ред.) і будете готові, то я хотів би запросити вас до Білого дому. У нас буде багато про що поговорити, і ви весь час матимете нашу підтримку, — сказав тоді Трамп.
— Ми приймаємо це запрошення і дуже чекаємо візиту. Ще раз дякую. Вся команда і я з нетерпінням чекаємо цього візиту, — відповів Зеленський.
Зеленський хотів будь-що «затягнути» Трампа до Києва. Це мало унаочнити американську підтримку України. Під час виборчої кампанії Зеленський обіцяв зробити все, щоби завершити війну на Донбасі і планував для цього зустрітись із президентом Росії Володимиром Путіним. На майбутніх перемовинах підтримка Трампа точно не завадила б. «Ми розглядаємо Америку як одного зі стратегічних партнерів. Тому що, якщо вийти на вулицю та спитати випадкових перехожих, кого ви вважаєте найбільш дружньою до України країною, більшість відповість: Сполучені Штати», — пояснював пізніше Андрій Єрмак, юрист та кінопродюсер, якого Зеленський призначив радником із міжнародних питань. Підтримка США обіцяла не тільки мир, але й гроші. За словами Єрмака, команда Зеленського розраховувала залучити американські інвестиції в енергетику, інфраструктуру та IT-сектор.
Ласкаво просимо до Карткового будинку
У Трампа були свої плани щодо України. Коли в нас закінчилась президентська кампанія, в Америці вона тільки почалась. Вибори у США заплановані на 3 листопада 2020-го. 25 квітня 2019 року, за кілька днів після розмови Трампа та Зеленського, про участь у них оголосив Джо Байден — найрейтинговіший з усіх кандидатів від Демократичної партії, а відтак і потенційний головний конкурент Трампа. Команда президента США одразу почала наступ на Байдена.
Руді Джуліані — особистий адвокат президента США — заявив, що розслідує діяльність Байдена на посаді віцепрезидента США. З 2009 по 2017-й Байден був заступником президента Барака Обами. На думку Джуліані, під час роботи в Білому Домі у Байдена міг бути конфлікт інтересів. На цій посаді він, з-поміж іншого, займався Україною. Водночас його син Гантер Байден з 2014 по 2019-й входив до складу ради директорів української нафтогазовидобувної компанії Burisma.
За президентства Обами США фінансували реформи в Україні. Одним із пріоритетних напрямків була боротьба з корупцією. Сам Байден вимагав розслідувати справу проти власника Burisma Миколи Злочевського — того підозрювали у фінансових махінаціях. Однак підлеглі Віктора Шокіна, який у 2014-му очолив ГПУ, за понад рік його роботи не направили до суду жодного з антикорупційних розслідувань. У тому числі й щодо Burisma. Шокіну здавалось, що розслідувати діяльність компанії, де працює син віцепрезидента США — ризиковано. Терпець американцям урвався, коли Шокін почав перешкоджати роботі створеного з їхньої ініціативи антикорупційного підрозділу ГПУ.
У грудні 2015-го Байден поставив ультиматум президенту Порошенку — сказав, що не підпише надання Україні мільярда доларів допомоги від міжнародних фінансових організацій, доки той не звільнить Шокіна. Цю історію вже після завершення кар'єри у Білому домі розповів сам Байден: «Я глянув на них і сказав: я їду через 6 годин, і якщо вашого генпрокурора не звільнять до того часу, ви не отримаєте грошей. Сучий син! І його звільнили. І поставили того, хто на той час підходив».
Після відставки Шокін мовчав два роки, але на початку 2019-го повідомив Джуліані, що Байден начебто вимагав його звільнення через те, що Генпрокуратура розслідувала діяльність Burisma. Шокін звинуватив Байдена в лобіюванні інтересів компанії. Жодних доказів цьому він не надав. Але для Джуліані слів виявилось достатньо.
Правоохоронці у США не бачили підстав для початку розслідування проти Байдена. Тож Джуліані хотів, щоб за це взялися їхні українські колеги. Але Юрій Луценко, наступник Шокіна на посаді Генпрокурора, хоч і говорив про можливий конфлікт інтересів Байдена, 16 травня в коментарі Bloomberg заявив, що Гантер Байден не порушив українського законодавства. Ще до цього Джуліані переключив увагу на нового президента України. 9 травня він повідомив, що збирається до Києва з метою зустрітися з Зеленським.
Пробна куля
На початку травня до Києва прилетіли два гості з Вашингтона. Бізнесмени Лев Парнас та Ігор Фруман — вихідці з колишнього СРСР, представлялися «повіреними» Руді Джуліані. Доказом зв'язку з очільником Білого Дому слугували фотографії із Трампом у facebook. «Повірені» хотіли зустрітись з Володимиром Зеленським і мали для нього листа від Джуліані.
«Я приватний радник президента Дональда Трампа. Представляю його як приватну особу, а не як президента США, — написав у листі Джуліані і додав — Маю (до вас) досить специфічний запит, тож прошу про півгодинну зустріч 13 або 14 травня».
Аби прозондувати ситуацію, з ними поспілкувались два найближчі соратники президента — друг дитинства Іван Баканов та бізнес-партнер Сергій Шефір.
Парнас переказав українцям вимогу Трампа: потрібне розслідування проти Байденів, інакше на інавгурацію Зеленського не прилетить віцепрезидент США Майкл Пенс. Той попередньо погодився відвідати Київ замість Трампа. По суті, «повірені» від імені президента США пропонували українцям знайти компромат на його політичного суперника.
Наступного дня Баканов розпитував американських дипломатів про Парнаса та Фрумана. До Києва якраз прилетів заступник помічника голови Державного департамента США Джордж Кент. «Баканов питав мене, чи варто йому консультуватись з ними. Я відповів, що він може контактувати з ким хоче, але не давати обіцянки, адже президенту Зеленському варто утримуватись від контакту з приватними особами», — згадував пізніше Кент. Дипломат розповів другу президента, який незабаром очолить СБУ, що Парнас та Фруман дійсно пов'язані з Джуліані, якого він так само, як і їх, вважає лише приватною особою.
Ввечері 7 травня Володимир Зеленський зібрав нараду. На розмову він запросив Андрія Богдана, якого незабаром призначить головою Офісу президента, Єрмака, голову НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, а також американця Амоса Хохстейна — члена наглядової ради НАК «Нафтогазу». Він працював радником Джо Байдена, коли той був віце-президентом США. Три співрозмовники Associated Press повідомили, що Зеленський спершу хотів говорити про енергетику — однак розмова пішла в інше русло: про те, як реагувати на наполягання розслідувати ділову активність Гантера Байдена та як уникнути занурення в американську виборчу кампанію.
З часів незалежності Україна мала підтримку двох найбільших партій США — Республіканської та Демократичної. Виконавши побажання Трампа, президент України атакував би Байдена, що могло коштувати втрати підтримки з боку демократів. Інакше — він міг би налаштувати проти України президента США та республіканців.
Парнас «бомбардував» Шефіра та Баканова повідомленнями у WhatsApp щодо зустрічі з Зеленським. Однак ті не відповідали.
Джуліані не збирався миритись з тим, що Зекоманда його ігнорує, і почав скандал. 11 травня адвокат Трампа заявив, що скасовує візит до Києва, бо в Україні він опиниться у середовищі людей, які є «ворогами президента», а у деяких випадках і «ворогами США». 19 травня Зеленський зміг переконатись, що тема Байдена дійсно хвилює Трампа. Той дав чергове інтерв'ю каналу FoxNews. «Байден дзвонить і вимагає звільнити прокурора, який розслідував його сина, — сказав Трамп, не наводячи жодного доказу, — Потім він каже, якщо ви звільните прокурора, ви будете у порядку, а якщо ні — не отримаєте гарантії на позику у 2 мільярди доларів». Після цього президент США додав: «Ви уявляєте собі, якби так вчинив я?». З подальших подій випливає, що це був натяк Зеленському.
Попередження Парнаса теж справдились — за два тижні, 23 травня, Майк Пенс не прилетів на інавгурацію Зеленського. Замість нього американську делегацію очолив Рік Перрі — міністр енергетики США. Як з'ясувалося згодом, орієнтовно у середині травня Трамп відмовив Пенса летіти до Києва.
Парнас та Фруман з того часу не повертались до України. У жовтні 2019 року їх заарештували детективи ФБР, їх обвинувачують у фінансових махінаціях.
Тіньовий канал зв'язку
Ще 25 квітня 2019 року Дональд Трамп відкликав із Києва послиню Марі Йованович та не поспішав призначати нового посла. Українці не розуміли, яким чином комунікувати з Вашингтоном. Американські дипломати та чиновники, що займались взаєминами з Україною, теж не розуміли, хто саме тепер має координувати їх роботу.
В такій ситуації Рік Перрі та інші члени американської делегації, які щойно повернулись з інавгурації Зеленського, звернулись до Трампа. Той зустрівся з ними 23 травня. Згодом Волкер засвідчив, що під час тієї розмови Трамп поділився з ними поглядами на Україну. «Це жахливе місце, повністю корумповане, жахливі люди. Вони хотіли мене скинути», — цитував згодом Волкер перед Конгресом США слова Трампа. Президент США і до того озвучував конспірологічні теорії щодо України. Зокрема про те, що у 2016-му Україна втручалась у вибори американського президента.
Дипломатка Фіона Гілл, яка протягом 2017-2019 років була старшою директоркою Ради національної безпеки США у справах Євразії та Росії, згодом назве погляди Трампа на Україну «мета-альтернативним наративом», чи, простіше кажучи, конспірологією.
За словами Джорджа Кента, на ці погляди вплинули розмови Трампа із президентами Росії та Угорщини у травні 2019-го: «Путін та Орбан говорили, що Україна корумпована, що Зеленський залежний від олігархів, особливо від Ігоря Коломойського».
Вислухавши Трампа, Перрі, Волкер та Сондленд спробували переконати його, що в Україні не все так погано та порадили зустрітись з Зеленським. На це Трамп запропонував їм «поговорити з Руді (Джуліані — ред.)», оскільки той займається українським питанням. З того часу трійка Перрі-Сондленд-Волкер, яких колеги по дипломатичного корпусу назвали «три аміго», почала координувати свої дії з Джуліані.
Гачок
Поки посли переконували Трампа зустрітись із Зеленським, Олександр Віндман — директор з питань Європи Ради національної безпеки США — готував текст привітання Зеленському від президента США. У минулому ветеран війни в Афганістані, Віндман — американець українського походження. Команда Зеленського пропонувала йому очолити Міністерство оборони, але той відмовився. Віндман надіслав пропонований текст привітання, та коли побачив остаточну редакцію, здивувався. В листі з'явилось додаткове речення: «Я запрошую вас зустрітися зі мною в Білому Домі у Вашингтоні, щойно ми знайдемо взаємно зручний час».
На думку Віндмана та його колеги з Радбезу Фіони Гілл, таке швидке запрошення було не типовим. Зазвичай чиновники у Вашингтоні спочатку складають враження про нового іноземного лідера, його команду та політику, а вже потім запрошують у гості. Зокрема Гілл пропонувала, аби Трамп зустрівся з Зеленським вже після парламентських виборів, що планово мали відбутись у жовтні, а краще — після формування в Україні нового уряду.
Запрошення до Білого Дому не містило конкретної дати. Згодом Віндман з'ясував, що це речення до тексту привітання додав з дозволу Трампа голова Адміністрації президента Мік Малвені.
Надсилаючи Зеленському запрошення на зустріч без дати, Трамп ставив президента України у позицію того, хто просить. Адже до майбутньої зустрічі потрібно було готуватись заздалегідь. Для цього треба було питати в американців, коли ж відбудеться зустріч. Цей шлях неминуче приводив до Руді Джуліані.
Слідкуйте за новинами
Українці виходити на контакт з Джуліані не поспішали. Зекоманда чекала, коли Трамп нарешті призначить нового керівника посольства США в Україні, та готувались до дострокових виборів Верховної ради. Їх призначили на 21 липня. Терпіння Трампа та його адвоката уривалось. В середині червня Джуліані сам звернувся до президента України через twitter: «Президент Зеленський і досі мовчить про втручання України у вибори 2016-го та ймовірний підкуп Байденом Порошенка. Час показати своє лідерство та розслідувати обидві справи». Зеленський не відреагував.
19 червня Дональд Трамп проглядав новини. Одна з них дуже зацікавила президента. Міністерство оборони США виділило 250 млн доларів оборонної допомоги Україні. Того ж дня Трамп звернувся до Бюджетного комітету з проханням надати опис цієї програми. За два тижні, 3 липня, США призупинили її надання. На той момент про рішення Трампа нічого не знали ні українці, ні американські дипломати.
До того часу Держдеп визначився, що координувати роботу посольства на посаді тимчасового повіреного буде Вільям Тейлор. Він мав досвід роботи в Україні — у 2006-2009 роках був послом. Ще 28 травня він разом з Перрі, Волкером та Сондлендом розмовляв із Зеленським у режимі відеоконференції. Пізніше Тейлор згадуватиме: під час дзвінка він зрозумів — зустріч у Білому Домі не відбудеться без заяви Зеленського про розслідування щодо Байденів та ролі України в американських виборах 2016-го року.
hromadske не має власника, наше існування залежить від вашої допомоги. Підтримайте нас: зробіть вибір на користь неупереджених новин та важливих історій.
Демонстрація готовності
3 липня, в день, коли Трамп заморозив оборонну допомогу Україні, Зеленський був у Торонто на конференції з реформ. «Вас усіх запрошую. З грошима», — посміхаючись зі сцени, президент України запрошував присутніх восени відвідати інвестфорум в Маріуполі. Відповідно до свідчень американських дипломатів, у кулуарах форуму Курт Волкер стисло розповів Зеленському про зустріч з Трампом 23 травня. Після чого додав:
— Ми працюємо над телефонним дзвінком президента Трампа.
— А як щодо зустрічі? — перебив його Зеленський.
— Спочатку — телефонний дзвінок, — відповів Волкер.
Українці вже не вірили обіцянкам. Андрій Богдан відмовляв Зеленського погоджуватись на телефонну розмову. Голова Офісу президента боявся, що дзвінок замінить візит Зеленського до Вашингтона. В свою чергу Волкер натякнув президентові України: якщо той хоче зустрічі з Трампом, має продемонструвати готовність до співпраці.
Що саме українці мають зробити, їм за тиждень прямо сказав Гордон Сондленд — напарник Волкера. 10 липня українська делегація на чолі з Олександром Данилюком, на той час секретарем Ради нацбезпеки, та Андрієм Єрмаком, який після інавгурації отримав посаду помічника президента, прилетіла до Вашингтона. У Білому Домі в українців була запланована зустріч з Джоном Болтоном, радником президента США з питань нацбезпеки.
Данилюк планував домовитись із ним про підтримку реформи Радбезу України. Єрмака цікавила дата обіцяної Трампом зустрічі. Коли черга виступати дійшла до Сондленда, той сказав, що є домовленість про зустріч між Трампом та Зеленським. Однак відбудеться вона тільки після початку Україною «розслідування в енергетичній сфері». Поведінка Сондленда шокувала Болтона, тож той швидко згорнув зустріч.
Про те, що Трамп призупинив надання Україні військової допомоги, Зекоманда дізналась у середині липня. Тоді ж команда Зеленського вперше пішла на поступки Трампу — погодилась комунікувати з Джуліані. 19 липня Андрій Єрмак попросив Курта Волкера зв’язати його з адвокатом Трампа. Джуліані нарешті отримав те, чого прагнув з квітня — контакт із командою Зеленського. З Єрмаком вони домовилися, що зустрінуться на початку серпня.
Той самий дзвінок
Зі встановленням контакту між Єрмаком та Джуліані неофіційний канал зв'язку Трампа з Зеленським запрацював. «Три аміго» Перрі-Сондленд-Волкер стали новими «повіреними» Джуліані в Україні. Тимчасовий повірений Тейлор, який представляв офіційний канал зв'язку Вашингтона та Києва був проти того, щоби президенти комунікували через адвоката Трампа. Він відраджував спілкуватись із Джуліані як американських дипломатів, задіяних у «тіньовому» каналі, так і Єрмака. Але завадити не міг. Нічого не могли вдіяти і дипломати у Вашингтоні. Кент та Гілл намагались зрозуміти, чому посол ЄС Сондленд курує Україну, яка не входить до Євросоюзу, та нагадували Волкеру, що його мандат стосується тільки війни на Донбасі.
Першим підсумком роботи «амігос» став другий дзвінок Трампа Зеленському. Це працювало так: напередодні Сондленд зустрівся з Трампом, а ввечері того ж дня Волкер написав у WhatsApp рекомендації Єрмаку, що саме Зеленський має сказати під час розмови: «Почув, що очільник Білого Дому передбачає, що президент Зе переконаний у необхідності розслідування подій 2016-го — і ми визначимо дату відвідин Вашингтона».
Настрій у команди Зеленського перед другим дзвінком був не дуже. За декілька днів до цього Данилюк говорив Тейлору, що Зеленський не хоче, щоб його використали в американській виборчій кампанії. Офіційно Трамп телефонував Зеленському, аби знову привітати з перемогою — його партія «Слуга народу» посіла перше місце на парламентських виборах.
Цього разу Зеленський не так інтенсивно дякував Трампу, але в усьому з ним погоджувався. В тому, що США багато роблять для України, що канцлерка Німеччини Ангела Меркель, навпаки, нічого не робить, що експослиня Йованович була поганою.
Трамп попросив Зеленського про послугу — розслідувати «втручання України» в американські вибори. Зеленський відповів, що це важливо для нього. Потім додав, що його помічник вже зустрічався з Джуліані і він буде радий бачити того в Україні. Трамп згадав про Байдена, який начебто вимагав звільнити українського генпрокурора через свого сина та попросив «звернути на це увагу» разом з Генпрокурором.
Зеленський відповів, що новий Генеральний прокурор (на той час ГПУ все ще очолював Юрій Луценко — ред.) буде стовідсотково його людиною і вони разом будуть працювати над розслідуванням цього кейсу.
Тільки після цього Зеленський заговорив про те, чого хотів він — про зустріч з Трампом. Запропонував зустрітись 1 вересня у Варшаві, де відзначатимуть 80-ту річницю початку Другої світової, а потім разом полетіти до Києва.
— Ми можемо взяти мій літак і полетіти до України, або полетіти вашим літаком, який, мабуть, більший за мій, — запропонував Зеленський.
— Я пошукаю можливість побачити вас у Вашингтоні і, можливо, в Польщі, тому що ймовірно ми будемо там одночасно, — відповів Трамп.
Після дзвінка Зекоманда вирішила перестрахуватись. Єрмак надіслав Волкеру sms, що Зеленському буде зручно прилетіти до Вашингтона 20, 21 або 22 вересня. Наступного дня Волкер та Сондленд зустрілись у Києві з Зеленським. Після того посол Сондленд в одному з ресторанів зателефонував Трампу. Той спитав про його враження від розмови. «Зеленський заглядає вам до рота» (в оригіналі — «loves your ass»), — відповів посол.
Пастка Трампа
До Варшави Дональд Трамп не прилетів. Президент залишився у США спостерігати за ураганом «Доріан», який насувався на Багами. До столиці Польщі прилетів віцепрезидент Майк Пенс. Незадовго до цього візиту інформація про «призупинення» оборонної допомоги Україні стала публічною — 28 серпня видання Politico з посиланням на власні джерела повідомило, що США її «заморозили». І у Зеленського серйозно захвилювались. Андрій Єрмак написав про це Волкеру та Тейлору, однак у дипломатів не було пояснення, чому Трамп вирішив вчинити саме так.
Напередодні відльоту Зеленського до Варшави зі США надійшли геть погані новини. Повірений Тейлор повідомив, що в України залишився лише місяць для того, щоб отримати оборонну допомогу. Адже 1 жовтня у США починається новий бюджетний рік і вона «згорить». Якби таке трапилось — це стало б поразкою молодого президента: не зміг отримати оборонну допомогу від стратегічного партнера.
Доки Зеленський розпитував Пенса, чому Америка вчинила так, як вчинила, його помічник Андрій Єрмак дізнався відповідь на це питання від посла Сондленда. «POTUS (President of the United States — абревіатура на позначення посади президента США — ред.) не хоче нічого, крім того, щоби президент Зеленський вийшов до мікрофона та сказав “розслідування”, “Байден”, “Клінтон”», — переказували потім слова Сондленда американські дипломати.
Вже місяць Єрмак та Джуліані за посередництва «трьох аміго» домовлялись про те, як саме Зеленський має виконати вимоги Трампа. Як і домовлялись, вони зустрілись 2 серпня, однак не в Україні, а у Мадриді. Приблизно тоді ж Джуліані дав зрозуміти, що умова зустрічі двох президентів — публічна заява Зеленського про компанію Burisma, Байденів та «втручання у вибори». З того часу Єрмак та адвокат Трампа ніяк не могли узгодити текст цієї заяви.
12 серпня Єрмак фіналізував свій варіант тексту, який мав озвучити президент. «Окремої уваги заслуговує проблема втручання в політичні процеси у США, зокрема за можливої участі деяких українських політиків. Хочу зазначити, що така практика є неприпустимою. Ми маємо намір забезпечити і довести до кінця прозоре й неупереджене розслідування усіх наявних фактів та епізодів, щоби запобігти таким проблемам у майбутньому». Джуліані текст не сподобався. Йому потрібна публічна згадка про Burisma та вибори. Українці не поспішали. До відльоту Зеленського у Варшаву текст заяви так і не узгодили.
На наступний день після зустрічі з Зеленським, 2 вересня, Пенс озвучив офіційну позицію Білого Дому щодо «замороження» допомоги Україні: «Як дав мені зрозуміти президент Трамп, у нас є великі перестороги щодо корупційних питань. Президент хоче бути впевненим, що ці ресурси дійсно підуть на інвестиції, які сприятимуть безпеці та стабільності в Україні».
Єрмак продовжував питати Сондленда, що саме мають зробити українці, аби отримати оборонну допомогу. 7 вересня той зателефонував Трампу. Його відповідь, яку згодом посол Сондленд озвучив у Конгресі, стала мемом: «Скажіть Зеленському: я нічого не хочу. Я нічого не хочу. Я не хочу послуги за послугу. Перекажіть Зеленському зробити правильну річ. Це останнє слово від президента США». Зрештою Єрмак, Джуліані, Сондленд та Волкер домовились, що Зеленський зробить потрібну Трампові заяву 13 вересня в інтерв'ю телеканалу CNN. Президента України мав інтерв'ювати журналіст Фарід Закарія, який, як потім з'ясувалось, нічого не знав про домовленість між командами двох президентів.
Чарівний помічник
Диво трапилось 11 вересня. Без жодного пояснення, за два дні до запланованого інтерв'ю Зеленського, Державний департамент США розблокував допомогу для України. Згодом Дональд Трамп заявив, що збільшив її на 100 мільйонів доларів. Це виглядало наче казка. Проблема вирішилась сама собою. Повірений Тейлор порадив Олександру Данилюку, щоб Зеленський скасував інтерв'ю CNN, той так і зробив.
Згодом з'ясувалося, що трапилось не диво, а анонімний викривач. Один з американських дипломатів, який 25 липня був присутній під час розмови Трампа та Зеленського, ще 12 серпня написав лист-викриття головному інспектору розвідувальної спільноти США Майклу Аткінсону. В листі викривач повідомив, що Трамп тиснув на президента України та пообіцяв йому «послугу за послугу» (quid pro quo).
Аткінсон вирішив, що скаргу негайно треба розглянути у Конгресі США. Однак очільник національної розвідки Джозеф Макгуайр не поспішав передавати її. Тож 9 вересня Аткінсон публічно заявив про існування скарги. А за два дні Трамп «розморозив» допомогу Україні. Та було пізно. Конгрес почав розслідування. Президента США звинуватили в тому, що зустріччю у Білому Домі і «замороженням» допомоги Україні він тиснув на Зеленського, щоб той активізував розслідування проти його політичного конкурента Байдена та теорії про втручання України у американські вибори. 19 грудня Палата представників Конгресу проголосувала за імпічмент Трампа. Його визнали винним у зловживанні владою у своїх інтересах та перешкоджанні роботи Конгресу. Якщо за таке рішення проголосує ще й Сенат — Трампа усунуть із посади.
25 вересня Зеленський отримав те, що хотів — він нарешті зустрівся з Трампом. Сталось це у Нью-Йорку під час засідання Генасамблеї ООН. В цей день Білий Дім оприлюднив скрипт розмови двох президентів від 25 липня. На пресконференції Зеленського спитали, чи виконав він обіцянку Трампу щодо розслідування Байденів. «У нас незалежна країна та незалежний генпрокурор, — відповів він. — Я нікого не можу підштовхувати. Це відповідь. Я не дзвонив новому генпрокурору».
Якби це була не реальна історія, а серіал «Слуга народу» у «Картковому будинку», Зеленський у кінці мав би сказати: «Ні обіцянок, ні пробачень», — таким було його передвиборче гасло.
Трамп миттєво «віддячив» українському президенту. «Я сподіваюсь, що ви зустрінетеся з президентом Путіним і вирішите вашу проблему. Це буде величезне досягнення», — сказав він на тій самій пресконференції.
Перший досвід
Велика політика для Володимира Зеленського почалася з максимально складного випробування — не втягнути Україну у президентську кампанію в США, коли тебе про це наполегливо просить Дональд Трамп. Зекоманда трималась чотири місяці, але зрештою здалась, спасувавши перед перспективою не отримати оборонну допомогу.
Ми досі не знаємо, кому Зеленський має дякувати за порятунок із «пастки Трампа» — ім'я викривача невідоме. Під час свідчень у Конгресі Олександр Віндман запевнив, що це не він. Але нічого не сказав про свого брата-близнюка Євгена, теж співробітника Радбезу США, який так само був присутнім під час розмови двох президентів. Американські ЗМІ пишуть, що викривач унаочнив протистояння Трампа та дипломатів і чиновників, яких президент США намагався замінити «тіньовим каналом зв'язку».
Тепер вже Трамп вимушений тримати оборону проти опонентів з Демократичної партії, які ініціювали розслідування про імпічмент.
5 грудня Руді Джуліані нарешті прилетів до Києва. Цього разу Андрій Єрмак із ним не зустрівся. Він вилетів до Лондона, де виступав у Королівському інституті міжнародних відносин. Помічник президента розповідав про підготовку до зустрічі Зеленського та Путіна у Нормандському форматі.
Володимир Зеленський та Андрій Єрмак і досі не хочуть розповідати всі подробиці тих подій. hromadske намагалось розпитати деталі цієї історії в обох: «Просто не треба влазити в чуже. Ми хотіли скинути цей “мішок” і ми його скинули», — сказав один з них.