Генпрокуратура не бачить підстав відповідати, чи виконуватиме рішення Європейського суду з прав людини щодо Седлецької
УГенеральній прокуратурі України незнайшли підстав длянадання журналістамінформації про виконання рішення Європейського суду зправ людини стосовно головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької табудь—яких інших відомостей про досудове розслідування усправі, девона фігурує яксвідок.
У Генеральній прокуратурі України не знайшли підстав для надання журналістам інформації про виконання рішення Європейського суду з прав людини стосовно головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької та будь-яких інших відомостей про досудове розслідування у справі, де вона фігурує як свідок.
Про це йдеться у відповіді Генеральної прокуратури України на інформаційний запит Громадського.
«Відповідно до вимог статті 222 КПК України, підстав для надання будь-яких відомостей, пов’язаних зі здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003904 (за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України відомостей, що становлять державну таємницю — ред.) не вбачається. Отже, запитувані відомості, відповідно до статтей 6,8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», є інформацією з обмеженим доступом і надати її в порядку закону немає можливості», — йдеться у відповіді Генпрокурату.
У документі також вказано:
Роз’яснюємо, що відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» його дія не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які керуються спеціальним законом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування у конкретних кримінальних провадженнях відносяться до таємниці слідства і можуть бути розголошені лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Крім того, у відповіді на запит зазначили, що Генеральна інспекція не призначала та не проводила службове розслідування стосовно дій слідчого Іжука та прокурора Зимогляда.
«Будь-яка ініціатива чи накази про призначення службового розслідування з цього приводу в порядку, визначеному інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, до Генеральної інспекції не надходили», — йдеться у документі.
Відповідь Генеральної прокуратури України на інформаційний запит Громадського
20 вересня журналісти звернулися до Генеральної прокуратури України та очільника відомства Юрія Луценка із закликом публічно прокоментувати рішення Європейського суду з прав людини про заборону на доступ до даних головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької і пояснити, як Україна буде його виконувати.
До ініціативи зі зверненнями долучилися журналісти понад 15 видань.
Журналісти вимагали від генпрокурора відповідей на низку питань, зокрема:
- Які заходи вжила Генеральна прокуратура України на виконання вимог цього рішення ЄСПЛ?
- Чи вже отримали слідчий або прокурор відомості від оператора «Київстар» щодо телефонів журналісток Наталки Седлецької та Крістіни Бердинських?
- Чи буде використовувати Генпрокуратура ухвалу, винесену апеляційним судом Києва від 18 вересня, якою було обмежено обсяг до даних телефону журналістки Седлецької, адже це рішення за своєю суттю теж суперечить рішенню ЄСПЛ?
19 вересня прес-секретарка генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган повідомила, що ГПУ отримала лист ЄСПЛ у справі Наталки Седлецької, але поки що не коментує рішення.
Напередодні Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, яким зобов'язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних з телефону головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької.
Заборона на доступ до даних з телефону журналістки діятиме упродовж місяця – до 18 жовтня 2018 року. За цей час захист Седлецької має підготувати та направити повну скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме «в пріоритетному порядку».
Рішення ЄСПЛ є обов’язковим для виконання.
10 вересня захист Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати правило 39 Регламенту, аби убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми «Схеми» від можливого розкриття.
18 вересня Апеляційний суд Києва дозволив слідчим відстежуватимісцезнаходження телефону головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької за півтора роки (2016-2017 роки).
Нагадаємо, 4 вересня стало відомо, що суд надав Генпрокуратурі доступ до інформації з телефону головредки «Схем» Седлецької за 17 місяців. Редакція «Радіо Свобода» висловила обурення через це рішення суду.
У ГПУ заперечили прослуховування Седлецької та заявили, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя журналістки, до телефону якої суд надав доступ правоохоронцям.
Водночас Наталя Седлецька у коментарі Громадському повідомила, що дані, доступ до яких надав суд, включатиме зміст SMS-повідомлень.
Журналістка Бердинських повідомила, що суд також надав ГПУ доступ до інформації з її телефону.
5 вересня Луценко запросив журналістку Седлецьку на закриту зустріч після того, як суд дозволив слідчим отримати доступ до інформації з її телефону.
Генпрокурор відмовився від прямого ефіру на «Радіо Свобода», куди його запрошували публічно відповісти на питання про надання слідчим доступу до телефону журналістки.
7 вересня у Києві під будівлею ГПУ журналісти та активісти вийшли на акцію підтримки журналістки «Схеми» Наталії Седлецької.
Журналісти закликали ГПУ не реалізовувати ухвалу щодо доступу до телефону головної редакторки «Схем» Седлецької.
13 вересня стало відомо, що Наталка Седлецька подала апеляційну скаргу на ухвалу суду, якою слідчому Генпрокуратури надали доступ до інформації з її телефону.
Президент України Петро Порошенко, відповідаючи на питання про надання прокурорам доступу до інформації з телефонів журналістів, порадив медійникам піти на зустріч до генпрокурора Юрія Луценка та «зняти всі питання».
Справу щодо можливого розголошення державної таємниці директором НАБУ Артемом Ситником порушили 16 листопада 2017 року. За даними слідства, Ситник також міг розголосити інформацію, яка призвела до порушення недоторканності приватного життя особи, таємниці її листування тощо.
Зазначимо, що 13 листопада 2017 року на сайті «Обозреватель» з’явився аудіозапис, де людина з голосом, схожим на голос Ситника, розповідає журналістам «деталі деяких резонансних справ». Зокрема, про дані «прослушки» у справі екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика, вкрадені гроші Януковича, справу колишнього депутата Миколи Мартиненка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ проти всіх: Чому виник конфлікт між Генпрокуратурою та Антикорупційним бюро
- Поділитися: