Мін’юст США має документи про участь Трампа в затримці військової допомоги Україні. Але Трамп їх нікому не покаже

Як повідомляє CNN, про існування 24 електронних листів, пов’язаних із рішенням президента США затримати 391 мільйон доларів військової допомоги Україні, Міністерство юстиції заявило під час одного із судових слухань у п’ятницю, 31 січня.

Юрист Адміністративно-бюджетного управління (АБУ) США, яке й прийняло рішення щодо допомоги Україні, заявив, що імейли не повинні розголошуватися, оскільки підпадають під дію так званої «executive privilege» — це право на конфіденційність особистого листування й розмов представників виконавчої влади, передусім американського президента.

24 електронних листи, створених у червні-вересні 2019 року, описують «засяг, тривалість та мету затримання безпекової допомоги Україні», йдеться в повідомленні юриста АБУ.

Представники Мін’юсту й АБУ відповідали на запит судді, який вимагав від них пояснення щодо редагування кожного електронного листа, які відомства оприлюднили на вимогу Центру громадянської доброчесності. Той у грудні 2019 року виграв позов, вимагаючи від Мін'юсту та АБУ оприлюднити листування, пов’язане із затримкою військової допомоги Україні у 2019 році.

Слід нагадати, що Рахункова палата США в січні 2020 року постановила, що замороження військової допомоги Україні, про що розпорядилася адміністрація президента США Дональда Трампа в липні 2019 року, відбулося з порушенням закону.

Нагадаємо, за даними видання Bloomberg і свідченнями працівника АБУ Марка Сенді, Білий дім розпорядився заморозити військову допомогу Україні 25 липня — в день телефонного дзвінка між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом.

Публічно інформація про затримання майже 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні стала відомою наприкінці серпня зі статті у виданні Politico. Утім за свідченням деяких американських та українських посадовців, українська сторона могла про це знати навіть у липні.

Конгресмени, які ініціювали розслідування в межах справи про імпічмент президента США, стверджують, що затримка військової допомоги була одним із засобів тиску на Україну, аби та ініціювала політично вигідні для Трампа розслідування проти одного з його опонентів — Джозефа Байдена. Натомість Білий дім та союзні Трампу республіканці стверджують, що затримка фінансування була пов'язана із занепокоєністю станом корупції в Україні.

Сенат США, який нині розглядає справу про імпічмент Трампа, 31 січня проголосував проти заслуховування додаткових свідків і розгляду нових доказів. Таким чином, навіть у разі оприлюднення нових доказів вони не будуть долучені до справи й не матимуть ролі під час голосування сенаторів за статті імпічменту — перешкоджання роботі Конгресу й зловживання владою.

Нагадаємо, голосування за статті імпічменту Трампа відбудеться 5 лютого.

Нагадаємо:

• 21 січня у Сенаті США — верхній палаті американського конгресу — почали розглядати питання про усунення Дональда Трампа з посади. Але оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті належить республіканцям, Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду.
• 18 грудня 2019 року нижня палата американського парламенту — Палата представників — оголосила імпічмент президенту США Дональду Трампу. за двома статтями: зловживання владою (через примушування влади України провести політично вмотивовані розслідування) та перешкоджання роботі Конгресу (через блокування розгляду Конгресменами справи про його імпічмент).
• Усе це стало наслідком розслідування, яке розгорнулося через скаргу інформатора з Білого дому на телефонну розмову Дональда Трампа і Володимира Зеленського. У скарзі, яку інформатор подав у Конгрес у вересні 2019-го, він стверджував, що президент США під час розмови з Зеленськиму липні 2019-го вимагав розслідування у справі компанії Burisma, у раді директорів якої працював Гантер Байден, син демократа Джо Байдена, який є конкурентом Трампа на майбутніх президентських виборах США.
• Після отримання скарги Конгрес США почав розслідування, у межах якого конгресмени намагалися встановити, чи справді Трамп та його адвокат Рудольф Джуліані тиснув на українську владу і чи пов'язана з цим затримка Трампом військової допомоги Україні.
• У стенограмі липневої розмови Трампа і Зеленського, яку у вересні 2019-го оприлюднив Білий дім, вказано, що Трамп просив Зеленського «зробити йому послугу» і «розібратися зі справою», на що Зеленський каже, що наступний генпрокурор буде «стовідсотково його людиною».
• Трамп визнав, що під час бесіди із Зеленським згадував про Байдена, але запевняє, що не тиснув на президента України. Зеленський теж стверджує, що не зробив нічого протизаконного.