Майбутнє української економіки очима лідерів президентських перегонів — ми проаналізували 5 передвиборчих програм

Зеленський: економічний паспорт українця і «нульова» декларація

Один із лідерів президентських перегонів, Володимир Зеленський, апелює здебільшого до середнього і малого бізнесу та пересічних громадян. Його програма орієнтована на бізнес, полегшення податкового навантаження та збереження соціального блоку. Щоправда, в доволі урізаному варіанті. Втім Зеленський — один з тих, хто підійшов доволі грунтовно до блоку економіки, не обмежившись загальними фразами.

Зеленський обіцяє, що в «ЗеУкраїні» бізнес можна буде відкрити за годину. Крім того, кожен бізнесмен за 5% зможе задекларувати та легалізувати свої доходи — тобто, отримати так звану «нульову» декларацію. Щоправда, неясно, за 5% від чого — обороту, задекларованих коштів чи мінімальної зарплати.

Зрештою, така ідея не нова: ще у 2016-му депутати пропонували кілька законопроектів, які передбачали впровадження так званого «разового декларування»: фізичні особи мали б чесно зазначити наявне у них майно та доходи (навіть ті, що «зі сторони» і неоподатковані). За це держава, в залежності від проекту, мала б обкласти їх податком від 1% до 5% від задекларованих коштів/не обкладати податком взагалі, і вони починали життя з чистого аркуша, чесно сплачуючи податки і звітуючи державі. Це б дозволило вивести доходи фізосіб з тіні та водночас збільшити податкові надходження в бюджет.

Зеленський же отримані гроші від такої «податкової амністії» обіцяє спрямувати на зменшення тарифного навантаження для малозабезпечених. Простою мовою — на субсидії.

Крім того, він обіцяє впровадити податок на виведений капітал — тобто оподатковуватиметься не прибуток компанії (доходи мінус витрати), а гроші, які отримають «на руки» її власники у вигляді дивідендів. Це — теж не новинка. Ще в липні 2018-го чинний президент Петро Порошенко вніс такий законопроект до парламенту. Але Рада наразі його не розглянула.

Серед інших обіцянок Зеленського — прозорий та вільний ринок землі та енергетична незалежність України. Втім кандидат не уточнює, яка саме — адже Україна і досі залишається залежною від імпорту ядерного палива з Росії та США, яке на 100% забезпечує українські АЕС, а, відповідно, і майже 60% електроенергії в країні.

А ще Зеленський пропонує, крім громадянського та закордонного, впровадити економічний паспорт українця.

Кожна дитина має право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних благ (надр, землі тощо). Після досягнення повноліття дитина отримає ці накопичення як власний стартовий капіталВолодимир Зеленський

Також кандидат обіцяє відновити молодіжне кредитування, створити пільги для молодих підприємців, монетизувати всі пільги і субсидії — що, в принципі, частково вже зробила чинна влада — і заодно перейти від солідарної пенсійної системи, тобто внесків у Пенсійний фонд, до накопичувальної — такого собі пенсійного депозиту. Однак всі ці тези — не нові, про них неодноразово говорили і політики, і громадські активісти, а частина їх вже давно впроваджується в життя.

Серед інших обіцянок — угода про «Відкрите небо», що означає спільний авіапростір із Європою. Щоправда, тут Зеленський трохи промазав — в Уряді обіцяють, що її підпишуть уже навесні. Крім того, це залежить зовсім не від України, а від Євросоюзу. Також кандидат обіцяє запровадити страхову медицину, яка на базовому рівні для малозабезпечених фінансуватиметься державою, скасувати перереєстрацію іноземних препаратів та започаткувати систему «гроші ходять за студентом».

Тимошенко: низькі тарифи, дешеві кредити і Міністерство інновацій

Друге місце за рейтингами поділяють чинний президент Петро Порошенко і лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Що ж пропонують вони?

Соціальна ринкова економіка — це гармонійне поєднання вільного підприємництва з інтересами суспільства… Це однакові правила для всіхЮлія Тимошенко

Свою економічну програму Юлія Тимошенко презентувала ще у вересні 2018 року. Переказувати її усі пункти немає сенсу — для колишньої прем’єрки створили документ на 400 сторінок, який проаналізували у VoxUkraine.

Якщо коротко: вона обіцяє перехід від олігархів до соціальної ринкової економіки, від сировинної економіки до інноваційного розвитку. Ще Тимошенко робить ставку на креатив, інтелект і підприємницьку ініціативу українців. Рости економіка при цьому буде рекордними темпами у 7% до ВВП. При цьому прогнозний ріст на 2019-й складе більш ніж вполовину менше. В уряді, наприклад, вважають, що 5% цілком достатньо, щоб збільшити мінімальні зарплати до 5 тисяч гривень.

Лідерка «Батьківщини» запропонувала також створити нове міністерство — інноваційного розвитку, та запровадити комплексну національну інноваційну стратегію.

Але зовсім неінноваційно вона торкнулась теми тарифів. Їх Тимошенко обіцяє знизити удвічі для всіх, а не лише тим, хто не має грошей. За її розрахунками, з урахуванням усіх затрат тисяча кубічних метрів газу не може бути дорожчою за 90 доларів (2500 гривень), а програма передбачає впровадження ринкового ціноутворення та ліквідацію монопольних функцій НАК «Нафтогазу». На думку Тимошенко, ліквідація монополіста та впровадження ринку газу дозволить зменшити тарифи для населення щонайменше вдвічі.

Однак, згідно з постановою уряду від 19 жовтня, ціни на газ для населення з 1 листопада 2018 року зросли на 23,5% — до 8 550 гривень за тисячу кубометрів. З 1 травня 2019 року газ подорожчає до 9850 гривень за тисячу кубометрів, а з 1 січня 2020 року — 12300 гривень за тисячу кубометрів.

Такий ріст зумовлений тим, що один із найбільших позичальників України — Міжнародний валютний фонд — вимагає підняття вартості газу до ринкового рівня, так званого імпортного паритету, коли газ коштує стільки, за скільки його купили, наприклад, за кордоном. Та й газ власного видобутку, як запевняє очільник «Нафтогазу» Андрій Коболєв, коштує не менше 250 доларів (або ж близько 6750 гривень).

Крім того, лідерка «Батьківщини» обіцяє спрямувати газ українського видобутку виключно на потреби населення, що наразі практично так і відбувається — увесь газ українського видобутку, окрім того, що видобутий приватними компаніями, споживається населенням. Також кандидатка пропонує побудувати термінали для імпорту скрапленого газу неросійського походження, що має призвести до зменшення вартості газу для промисловості. Однак для того, щоб побудувати термінал, необхідно вирішити з Туреччиною питання вільного проходу танкерів із газом через Босфор, що так і не було вирішено з 2012 року, коли ідея LNG-терміналу лише з’явилась в Україні.

Ще кандидатка пропонує позбутись податку на додану вартість і замінити його податком за реалізацію, тобто — обкладати податками торгівлю. А також — змінити пенсійну систему, знову ж таки, на накопичувальну. Головна проблема — програма Тимошенко передбачає зниження податків при зростанні видатків із бюджету. Як це компенсувати — кандидатка не розповідає.

Однак, є у Тимошенко й не зовсім популістичні твердження. Наприклад, вона пропонує реорганізувати органи податкової служби та ліквідувати податкову міліцію, щоб зменшити тиск на бізнес. Але без допомоги парламенту їй навряд чи вдасться вдихнути життя в цю ініціативу.

Ще екс-прем’єрка пропонує дати дешеві кредити підприємцям, але незрозуміло, як це реалізувати, адже це парафія не президента, а комерційних банків. Крім того, на кредитну ставку впливає багато факторів — зокрема й те, під який відсоток гроші позичає наша держава (наприклад, в жовтні урядові позичили гроші під 10% річних), а також облікова ставка Нацбанку України (18%). Тому найближчим часом кредитів у 3-4% річних український бізнес не дочекається.

Що ж до банків, кандидатка пропонує повернути Національний банк під контроль парламенту та демонополізувати частину його функцій, що може негативно позначитись на банківському ринку, де НБУ тільки-но почав наводити лад.

Порошенко: ставка на досягнення попереднього терміну

Чинний же президент у програмі здебільшого перелічує свої досягнення на посаді, аніж обіцяє щось нове. Його ключові цінності звертаються не до економіки, а до базових речей — захисту, безпеки. Крім того, на відміну від Тимошенко, у Порошенка всі програмні пункти, які стосуються економіки, окреслені дуже примарно. Президент обіцяє подолання бідності, зростання зарплат та інвестицій, наближення до критеріїв членства у ЄС.

Частка ЄС у нашому експорті перевищила 42% і надалі зростатиме. Ми прорвали російську торговельну блокаду, відмовились від купівлі газу в Росії, не дозволили країні-агресору задушити нас економічноПетро Порошенко

З конкретики — ставка на аграрний та ІТ-сектори, високотехнологічні галузі — авіа-, космічне і суднобудування, оборонний сектор. Щоправда, як показує практика, останні роки Україна в багатьох з них відстає через брак інвестицій і обладнання (наприклад, у авіакосмічній та суднобудівній, де ми програємо Південній Кореї та США, в яких існують державна підтримка цих галузей та широка мережа приватних компаній, що конкурують в цих сферах). Ще Порошенко пропонує таки впровадити податок на виведений капітал, що йому не вдалось під час цього терміну.

Також президент пропонує перетворити Україну на транспортно-логістичний хаб Європи. Він лише говорить про модернізацію інфраструктури, але яким чином це дасть державі можливість стати «вузлом» для Європи — не уточнює.

Окремий його пріоритет — підтримка української науки і сприяння її взаємодії з реальним сектором. Щоправда, як це зробити — теж неясно.

На відміну від своїх опонентів, про тарифи прямо в програмі Порошенко не говорить. З огляду на це, можна припустити, що чинний президент підтримує позицію МВФ та бачить тарифи ринковими.

Гриценко: за все хороше й проти всього поганого

«Чесний полковник» Гриценко недалеко пішов від Порошенка і обмежився вкрай загальними фразами про економіку в своїй програмі. Але він чи не єдиний обіцяє настільки стрімке зростання економіки — до 10%. Конкурують з ним тут хіба Тимошенко та Бойко.

Не буде безсистемних реформ і небезпечних експериментів з економікою — буде економічне зростання темпами 10% щорічно на основі Плану дійАнатолій Гриценко

Гриценко обіцяє контроль над кредитуванням та захист прав кредиторів і позичальників. Щоправда, торік парламент вже частково реалізував його план, коли ухвалив Кодекс про банкрутство. Ще одна складова, яка здійснить цю обіцянку Гриценка, й досі не розглянута народними обранцями — закон про захист споживачів фінансових послуг.

Крім того, кандидат обіцяє ринок землі, але з умовою реформи земельного кадастру. Непогана ідея з огляду на те, що в деяких місцях у кадастрі й досі безлад.

Крім того, серед обіцянок Гриценка — вже традиційна енергонезалежність, розвиток відновлюваної енергетики і прозоре формування тарифів. Тарифи, відповідно до обіцянок кандидата, знизяться до рівня, що відповідає реальним затратам виробників і доходам населення (про реальні затрати і вимоги МВФ ми вже писали вище). Для цього політик планує викорінити корупцію та олігархічні монополії.

Ще серед планів Гриценка — позбавити СБУ, ГПУ та поліцію впливу на економіку і зробити право на власність непорушним. Не зовсім у повноваженнях президента, але ініціатива доволі схвальна, з огляду на те, що парламент невдовзі розглядатиме черговий законопроект із серії «Маски-шоу стоп», який повинен захистити бізнес.

Також у програмі екс-міністра оборони знайшлося й місце розвитку освіти, імпортозаміщенню, митній реформі. Але все — у дуже загальних рисах.

Бойко: найкраща реформа — скасування всіх реформ

Опозиційний же кандидат Юрій Бойко вже наштовхнувся на звинувачення в тому, що його програма не відповідає Конституції, зокрема тим, що він пропонує позаблоковий статус. Загалом його реформа економіки — скасування реформ влади, але нічого конкретного замість цього кандидат не пропонує. Водночас каже, що знає, як відновити економіку.

Програма базується на економічному розвитку — цього хоче населення і всі люди, які сьогодні не мають навіть грошей, щоб забезпечити себе найнеобхіднішим, припинити цю гонитву за кредитами по світу, до чого довела сьогоднішня влада нашу країнуЮрій Бойко

За Бойка ціни зростати не будуть, хоч невисока інфляція — це здорове для економіки явище. Він обіцяє встановлення справедливої системи та зниження податків для громадян і бізнесу, а ще — пільгове оподаткування для аграріїв. Що під цим мається на увазі — не зовсім зрозуміло. Чи фермери платитимуть податки, чи ні, чи матимуть «канікули», чи низьку ставку? Кандидат про це мовчить. А от земельна реформа за Бойка навряд чи відбудеться — тільки за результатами референдуму.

Тим часом прихильники Уляни Супрун можуть плакати. Бойко виступає за скасування нинішньої медичної реформи. Крім того, кандидат готовий ліквідувати дефіцит ліків і вакцин і впровадити контроль за їхньою якістю.

Тема тарифів на газ не обійшла стороною і цього кандидата. Бойко обіцяє зниження тарифів — правда, без конкретики, як у Тимошенко, а газ власного видобутку має піти на потреби населення, що в принципі він робить і без ініціативи Бойка. Також кандидат обіцяє доступні субсидії, хоч і зараз система не вирізняється складністю, адже уряд ще більше спростив її у жовтні 2018-го. При цьому пропонується збільшити видобуток всього на світі. Про вартість цього збільшення і інвестиції у розвиток видобутку — ані слова.

Традиційно кандидати обіцяють нові блага, але без шляхів їх досягнення. Що погано — жоден кандидат не пропонує підвищити ціни на газ до ринкового рівня, зберігши субсидії для найменш забезпечених, як вимагає Міжнародний валютний фонд. А це ризик того, що ми позбудемось мільярдного міжнародного фінансування і врешті-решт залишимось без грошей, з боргами і зовсім не у світлому майбутньому, як обіцяють кандидати.