Працівниця Пентагону: Україна могла знати про затримку військової допомоги США ще в липні

Про це вона заявила на відкритих слуханнях у справі імпічменту президента США Дональда Трампа.

«Що стосується того, чи знала Україна про затримку (військової допомоги — ред.) чи цікавилася можливою затримкою з наданням допомоги, то мої працівники показали мені два незасекречених електронних листи, які вони отримали від Державного департаменту. Перший було отримано 25 липня о 14:31 (тут і далі — за тихоокеанським часом — ред.). У ньому посольство України (в США — ред.) і Комітет із закордонних справ Палати представників питали про безпекову допомогу. Другого листа отримали 25 липня о 16:25. Там писалося: Гіл (тодішня старша директорка з питань Європи та Євразії Ради національної безпеки США Фіона Гіл — ред.) знала про ситуацію з іноземним військовим фінансуванням до певної міри, як і посольство України», — сказала Купер у своєму вступному слові.

Телефонний дзвінок між президентами США та України відбувся також 25 липня, але раніше — о 9:00 за тихоокеанським часом.

Пізніше Купер додала: не може впевнено сказати, чи були згадані електронні листи вказівкою на те, що українська сторона знала про затримку військової допомоги. Але пізніше пояснила: «Мій досвід роботи з Україною показує, що вони питатимуть про конкретні речі, а не просто цікавитимуться, що там узагалі з пакетом допомоги».

Купер також пригадала, що десь 6-10 серпня один із її працівників чув від працівника посольства США в Україні застереження про те, що питання затримання військової допомоги може бути порушене на найближчій зустрічі. Вона засвідчила, що, за її інформацією, цього так і не сталося.

Працівниця Пентагону не мала пояснення того, чому було затримано військову допомогу Україні.

«Я чула, що президент (Дональд Трамп — ред.) розпорядився, щоб Адміністративно-бюджетне управління затримало гроші через його занепокоєння корупцією в Україні», — сказала вона і додала: це питання безпосередньо з Трампом не обговорювала.

За словами чиновниці, адміністрація мала лише два шляхи законного затримання військової допомоги, обидва з яких передбачали попереднє повідомлення про це Конгрес, чого зрештою не було зроблено. Купер також засвідчила, що Пентагон здійснював додаткову перевірку умов надання допомоги для України і не знайшов причин для її затримання — але Трамп, судячи з усього, все одно вирішив не скасовувати попереднього рішення.

Лора Купер дала свідчення в публічних слуханнях у справі імпічменту президента США Дональда Трампа. Напередодні на тих же слуханнях посол Сполучених Штатів в ЄС Гордон Сондланд заявив, що дзвінок і зустріч між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським були узалежнені від публічної заяви України про розслідування компанії Burisma і начебто втручання у вибори в США у 2016 році.

23 жовтня, коли Купер свідчила за зачиненими дверима, конгресмени-республіканці увірвалися в кімнату для слухань та намагалися зірвати її виступ.

Нагадаємо, у США триває скандал щодо ймовірного тиску Трампа на Зеленського.

• На початку вересня 2019-го інформатор з Білого дому подав скаргу до Конгресу, у якій йшлося, що Трамп під час розмови з президентом України Володимиром Зеленськиму липні 2019-го нібито вимагав розслідування у справі компанії Burisma, у раді директорів якої працював Гантер Байден, син конкурента Трампа на виборах 2020, демократа Джо Байдена.
• У Конгресі США почали розслідування щодо можливих спроб Трампа та його адвоката Рудольфа Джуліані тиснути на українську владу.
• 24 вересня у Палаті представників США запустили процедуру імпічменту Трампу. Трамп визнав, що під час бесіди із Зеленським згадував про Байдена, але запевняє, що не тиснув на президента України.
• 25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму липневої розмови Трампа і Зеленського. У ній Трамп просить Зеленського «зробити йому послугу» і «розібратися зі справою», на що Зеленський каже, що наступний генпрокурор буде «стовідсотково його людиною».
• 13 листопада почались публічні слухання свідків у справі про імпічмент Трампа: так, вже засвідчила експослиня США в Україні Марі Йованович, директор із питань Європи Александр Віндман, колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер.

Burisma — одна із найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, президент та засновник якої — Микола Злочевський, ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича. Ліцензії на розробку газових родовищ фірмам Злочевського, зокрема Burismа, погоджувало міністерство, яке він сам і очолював. У 2014-му Злочевський залишив Україну, компанію підозрювали в ухиленні від податків, відмиванні коштів та розкраданні державних ресурсів. У 2018-му в Burisma повідомили, що судові справи проти компанії завершені. ГПУ дійсно закрила справу щодо ухилення від податків, справа щодо відмивання коштів була програна Злочевському в Лондонському суді. А справа щодо розкрадання державних ресурсів — фактично видача ліцензії самому собі — була передана в НАБУ, яке продовжує розслідування.

Попри провадження, компанія не припиняла діяльність, у 2014-му при Burismа створили раду директорів, в яку увійшов, зокрема Гантер Байден. Він був у раді директорів до 2019 року. Офіційно у справах щодо Burismа він не фігурував.