Генпрокуратура не встановила, хто «злив» запис розмови директора НАБУ із журналістами
Слідчі та прокурори Генеральної прокуратури не встановили, хто записав і потім опублікував запис неофіційної розмови директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника із журналістками Наталкою Седлецкоюта ХристиноюБердинських. ГПУ розслідує справу щодо можливого розголошення Ситником таємниці слідства.
Слідчі та прокурори Генеральної прокуратури не встановили, хто записав і потім опублікував запис неофіційної розмови директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника із журналістками Наталкою Седлецкою та Крістіною Бердинських. ГПУ розслідує справу щодо можливого розголошення Ситником таємниці слідства.
Про це Юрій Луценко сказав, відповідаючи на запитання журналіста Громадського 27 вересня.
На питання журналіста, чи встановило слідство, хто безпосередньо «злив» запис розмови Ситника із журналістами, Луценко відповів: «Ні, не встановили».
Також генпрокурор сказав, що після рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ – ред.) правоохоронці «заморозили» розслідування у справі щодо директора НАБУ.
«Рішення ЄСПЛ є обов’язковим для виконання в Україні. Тому як тільки ми отримали це рішення, то всі наші дії були заморожені на місяць, до того, як буде остаточне рішення ЄСПЛ. Ми не отримали жодних матеріалів від оператора, і не будемо отримувати до рішення ЄСПЛ», ¬– запевнив Луценко.
За його словами, якщо ЄСПЛ заборонить Генпрокуратурі отримувати і використовувати інформацію щодо телефонів журналісток, то слідчі виконають цю вимогу.
«Закон вимагає від слідчого встановити час, інших варіантів отримання часу перебування у відповідній мобільній соті журналістів, слідство не має у своєму розпорядженні. Якщо ЄСПЛ погодиться з нашою аргументацією – отримаємо цей час. Якщо заборонить – виконаємо рішення ЄСПЛ», — сказав Луценко.
25 вересня повідомлялося, що Генпрокуратура зупинила процедуру отримання даних з телефону журналісток Седлецької та Бердинських.
20 вересня журналісти звернулися до Генеральної прокуратури України та очільника відомства Юрія Луценка із закликом публічно прокоментувати рішення Європейського суду з прав людини про заборону на доступ до даних головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької і пояснити, як Україна буде його виконувати.
У відповідь на запити Громадського у Генрокуратурі заявили, що не знайшли підстав для надання журналістам інформації про виконання рішення Європейського суду з прав людини стосовно Седлецької та будь-яких інших відомостей про досудове розслідування у справі, де вона фігурує як свідок.
19 вересня прес-секретарка генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган повідомила, що ГПУ отримала лист ЄСПЛ у справі Наталки Седлецької, але поки що не коментує рішення.
18 вересня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, яким зобов'язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних з телефону головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької.
Заборона на доступ до даних з телефону журналістки діятиме упродовж місяця – до 18 жовтня 2018 року. За цей час захист Седлецької має підготувати та направити повну скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме «в пріоритетному порядку».
Рішення ЄСПЛ є обов’язковим для виконання.
10 вересня захист Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати правило 39 Регламенту, аби убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми «Схеми» від можливого розкриття.
18 вересня Апеляційний суд Києва дозволив слідчим відстежувати місцезнаходження телефону головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької за півтора роки (2016-2017 роки).
Нагадаємо, 4 вересня стало відомо, що суд надав Генпрокуратурі доступ до інформації з телефону головредки «Схем» Седлецької за 17 місяців. Редакція «Радіо Свобода» висловила обурення через це рішення суду.
У ГПУ заперечили прослуховування Седлецької та заявили, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя журналістки, до телефону якої суд надав доступ правоохоронцям.
Водночас Наталя Седлецька у коментарі Громадському повідомила, що дані, доступ до яких надав суд, включатиме зміст SMS-повідомлень.
Журналістка Бердинських повідомила, що суд також надав ГПУ доступ до інформації з її телефону.
5 вересня Луценко запросив журналістку Седлецьку на закриту зустріч після того, як суд дозволив слідчим отримати доступ до інформації з її телефону.
Генпрокурор відмовився від прямого ефіру на «Радіо Свобода», куди його запрошували публічно відповісти на питання про надання слідчим доступу до телефону журналістки.
7 вересня у Києві під будівлею ГПУ журналісти та активісти вийшли на акцію підтримки журналістки «Схеми» Наталії Седлецької.
Журналісти закликали ГПУ не реалізовувати ухвалу щодо доступу до телефону головної редакторки «Схем» Седлецької.
13 вересня стало відомо, що Наталка Седлецька подала апеляційну скаргу на ухвалу суду, якою слідчому Генпрокуратури надали доступ до інформації з її телефону.
Президент України Петро Порошенко, відповідаючи на питання про надання прокурорам доступу до інформації з телефонів журналістів, порадив медійникам піти на зустріч до генпрокурора Юрія Луценка та «зняти всі питання».
Справу щодо можливого розголошення державної таємниці директором НАБУ Артемом Ситником порушили 16 листопада 2017 року. За даними слідства, Ситник також міг розголосити інформацію, яка призвела до порушення недоторканності приватного життя особи, таємниці її листування тощо.
Зазначимо, що 13 листопада 2017 року на сайті «Обозреватель» з’явився аудіозапис, де людина з голосом, схожим на голос Ситника, розповідає журналістам «деталі деяких резонансних справ». Зокрема, про дані «прослушки» у справі екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика, вкрадені гроші Януковича, справу колишнього депутата Миколи Мартиненка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ проти всіх: Чому виник конфлікт між Генпрокуратурою та Антикорупційним бюро
- Поділитися: