Клімкін вважає, що існує загроза домовленостей між РФ та Європою «за спиною України»

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що існує загроза домовленостей щодо врегулювання ситуації в Україні між Росією та Європою без урахування інтересів України.

Про це він написав у Facebook.

«Багато пишуть про ймовірний розмін між Європою та Росією: повернення Росії в ПАРЄ на можливе звільнення наших в’язнів. Зрада Європи нам всім болить. Але не ведіться на це. Не шукайте такого роду ”логічних” виправдань. Тим більше, всі чули, що казав російський президент в японській Осаці. Насправді головна проблема навіть не в цьому. Найгірше буде, якщо Росія та Європа вирішать, що вони можуть домовитися за нашою спиною і спробують нав’язати нам чужу стратегію і тактику», – написав він.

За словами міністра, вже зараз в кулуарах можна почути розмови про те, що Україна є спільним сусідом Росії та Європи, спільною відповідальністю, тому мають бути й спільні дії.

«Насправді, дії будуть російські, а Європа буде спостерігати. На жаль, недосвідченість нової команди цьому сприяє, а економічний маневр у нас майже відсутній. І от ми вже не встигнемо озирнутися, як відверту капітуляцію нам намагатимуться представити як довгоочікувану перемогу. Якщо так трапиться, опинимося на два покоління у сірій буферній зоні», – вважає міністр. Він підкреслив, що долю України мають вирішувати «лише українці».

У квітні 2014 року ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу і виключила її представників з усіх керівних органів асамблеї у зв`язку з анексією Криму. 26 червня ПАРЄ підтвердила повноваження російської делегації у повному обсязі. Після цього українська делегація покинула засідання. Разом із делегацією України представники Польщі, Литви, Латвії, Словаччини, Естонії і Грузії заявили, що їдуть додому за консультаціями.

25 червня у Кремлі заявили, що РФ проігнорує вимогу Міжнародного трибуналу ООН з морського права щодо звільнення українських моряків, незаконно захоплених у листопаді 2018 року. У той самий час ПАРЄ ухвалила рішення, яке повертає Росію в Асамблею Європи після 5 років санкцій.

Увечері того ж дня стало відомо, що Росія таки подала до Міжнародного трибуналу ООН з морського права звіт про виконання рішення щодо звільнення українських моряків і надіслала Україні ноту, в якій міститься пропозиція, аби Україна надала гарантії подальшого кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства.

У МЗС України вважають пропозицію неприйнятною і такою, що загострює спір між Україною та РФ.

Президент України Володимир Зеленський обурився діями міністра закордонних справ Павла Клімкіна, який, не порадившись із главою держави, відповів на ноту Російської Федерації. Клімкін же заявив, що МЗС не мав погоджувати із президентом ноту-відповідь Росії і опублікував відповідь України.

29 червня президент Росії Володимир Путін заявив, що звільнення українських військовополонених моряків не пов‘язані з поверненням російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи, вони можуть бути обміняні на громадян РФ.

Зранку 25 листопада 2018 року українські кораблі та рейдовий буксир планово вийшли з порту Одеси до порту Маріуполя. Під час цього завдання російське судно протаранило український буксир та пошкодило його.

При виході з Керченської протоки російські судна обстріляли та захопили українські кораблі біля Керченської протоки. Загалом на трьох суднах були 24 українських військових, двоє з них службовці СБУ. Троє з них дістали поранення.

Усіх українців звинуватили у незаконному перетині кордону Російської Федерації в Чорному морі. 29 листопада 2018-го їх вивезли до СІЗО Москви.