Фігурант справи про масові заворушення 2 травня в Одесі Євген Мефьодов (в центрі) під час засідання Апеляційного суду Одеської області, 7 червня 2016 року
Фото:

Гіманов Олександр/УНІАН

В Україну повернулися 35 політв’язнів та полонених моряків. Хто вони і як були незаконно засуджені в Росії — читайте у матеріалі hromadske. 

Взамін Україна віддала Росії осіб, які були засуджені за тероризм, повалення конституційного ладу, участь у незаконних збройних формуваннях або перебували під слідством. Дехто із них ще торік написав листи до Володимира Путіна з проханням обміняти їх на українських політв’язнів.

Тоді в Адміністрації президента України заявили, що Порошенко готовий їх помилувати будь-якої миті, аби була «політична воля» Росії звільнити українців.

Остаточного списку тих, кого віддали в Росію в обмін на українців, поки немає. Хто можуть бути ці люди — з’ясовувало hromadske.

Кирило Вишинський

Головного редактора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського затримали у Києві 15 травня 2018-го після обшуків в офісі видання. За два дні його взяли під варту за підозрою у державній зраді. За даними СБУ, Вишинський працював на країну-агресора у межах гібридної інформаційної війни проти України. Згодом головреду «РИА Новости Украина» повідомили про нову підозру — в незаконному поводженні зі зброєю. 

14 березня 2019 року Вишинського етапували з Херсона до Києва. Після цього суд декілька разів продовжував термін тримання під вартою. Кирило Вишинський перебуває Лук'янівському СІЗО.

28 серпня суд звільнив Вишинського з-під варти, запобіжний захід йому замінили на особисте зобов'язання.

Головний редактор «РИА Новости Украина» Кирило Вишинський під час засідання Подільського райсуду Києва, 19 липня 2019 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Володимир Цемах

Володимир Цемах влітку 2014 року командував протиповітряною обороною бойовиків у місті Сніжне Донецької області. Саме тоді неподалік Сніжного був збитий малайзійський Boeing MH17, загинули 298 пасажирів та членів екіпажу. 

В кінці червня 2019 року українські спецслужби затримали Цемаха та вивезли на підконтрольну Україні територію. Його звинувачують в участі у терористичній організації (стаття 258-3 Кримінального кодексу). 

Розслідувачі з Bellingcat очікували, що арешт допоможе об'єднаній слідчій групі JIT просунутися у справі МН17, бо саме Цемах, нібито, допоміг приховати ракетну установку «Бук» (з якої був збитий Boeing) і частину її екіпажу 17 липня 2014 року. Правоохоронці Нідерландів хотіли допитати Цемаха, а євродепутати закликали Зеленського не віддавати його Росії. 

Незважаючи на це, Володимира Цемаха 5 вересня звільнили з-під варти під особисте зобовʼязання.

Фігурант у справі збитого літака MH17, екс-бойовик так званої «ДНР» Володимир Цемах під час засідання Київського апеляційного суду, 5 вересня 2019 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Євген Мефьодов і Сергій Долженков

Євген Мефьодов і Сергій Долженков були фігурантами справи щодо масових заворушень на Грецькій площі Одеси 2 травня 2014 року. Тоді вбили 6 людей, іще 42 загинули під час пожежі в будівлі профспілок.

У 2017-му суд міста Чорноморськ виправдав усіх обвинувачених через те, що «слідство не зібрало достатніх доказів провини». Мефьодову інкримінували організацію та участь у масових заворушеннях, що призвели до загибелі людей.

Апеляційний суд Одеської області в жовтні 2017 року відпустив Мефьодова з-під варти, але його заарештували в залі суду за іншим кримінальним провадженям — дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Перебував у Миколаївському СІЗО. 

16 серпня 2019 року антимайданцівці Мефьодов та Долженков вийшли з СІЗО Миколаєва  під заставу 153 680 тисяч гривень за кожного.

Малиновський райсуд Одеси обирає запобіжний захід для росіянина Євгенія Мєфьодова, 7 червня 2016 року
Фото:

Громадське

Ігор Кімаковський 

Затриманий у липні 2015 року — тоді СБУ повідомила, що «затримала агента ФСБ». За даними спецслужб, він нібито збирав інформацію про передислокацію українських військових. 3 роки Кімаковський провів у СІЗО, розгляд справи по суті кілька разів переносили. Під час першого, у лютому 2018 року, прикордонники, які затримали Кімаковського, розповідали, що чоловік виїхав на блокопост і показав «довідку снайпера ДНР» на ім'я Артема Сергеєва, щоправда з фотографією самого Кімаковського. Машину обшукали і знайшли паспорт РФ на ім'я Кімаковського та пістолет Макарова.

Росіяни запевняли, що Кімаковський лише викладач університету і нібито поїхав на Донбас як волонтер — допомагати відновлювати зруйновані будинки, про що казав і він сам.

Попри такі серйозні звинувачення, Кімаковського звільняли з-під варти двічі. Востаннє його затримали 18 червня 2018 року. Кімаковський розповідав, що його вже збиралися обміняти — у грудні 2017 року. Росіянина звинувачують у посяганні на територіальну цілісність. Вироку наразі не має, термін тримання під варто продовжили до 29 вересня. Перебував у Бахмутській в’язниці №6.

Ігор Кімаковський в СІЗО №6 міста Бахмут, Донецька область, 21 грудня 2017 року
Фото:

кард з відео Spektr Online

Максим Одинцов і Олександр Баранов

Є люди, яких Росія вважає своїми громадянами, а Україна — своїми. Наприклад, Максим Одинцов. 

У листопаді 2016 року в СБУ заявили про затримання на кордоні з Кримом двох дезертирів — Олександра Баранова та Максима Одинцова, які після анексії півострова перейшли служити в російську армію. Затриманих заарештували на два місяці. Пізніше термін арешту продовжили

Згодом президент Росії Володимир Путін назвав затримання військових Олександра Баранова та Максима Одинцова «віроломством» та узаконив військові звання українських дезертирів.

Під час візиту до України омбудсмен РФ Тетяна Москалькова захотіла побачити Максима Одинцова і пояснювала, що у нього є паспорт зразка РФ. Проте її не пустили, бо Україна не визнає паспортів, отриманих вже в анексованому Криму, а сам Одинцов від українського громадянства не відмовлявся і вважається громадянином України.

Максим Одинцов в суді у Києві, лютий 2018 року

Тоді голова СБУ Василь Грицак зазначав, що затриманий поїхав на Чонгар, щоб незаконно отримати документи про закінчення ВНЗ в Україні та стати офіцером російської армії. Також Грицак заявив, що військові визнали себе винними у державній зраді. Їм інкримінували дезертирство.

У лютому 2018 року Подільський райсуд Києва засудив Баранова до 13 років позбавлення волі. Одинцов був засуджений до 14 років позбавлення волі. Обидва свою провину не визнали.

Олександр Баранов в суді у Києві, лютий 2018 року

Олексій Седіков 

Затриманий українськими військовими 11 липня 2016 року під час зіткнень на Донбасі. За два дні СБУ почала кримінальне провадження щодо Седікова за створення терористичної групи. На допиті СБУ Седіков зізнався, що приїхав з Архангельської області. За даними Генштабу, він — старший лейтенант збройних сил РФ. Седіков розповідав, що бойовики отримують зарплату в 15 тисяч рублів (227 доларів за курсом 2016 року), і що він бачив на окупованих територіях російських офіцерів і військових, які виступають в якості радників або очолюють військові підрозділи. У 2017 році його засудили до 11 років позбавлення волі за тероризм. Відбуває покарання в Бучанській колонії.

3 серпня 2018 року Сєдіков написав заяву на ім’я російського президента Володимира Путіна з проханням обміняти його на українського політв’язня, що утримується в Росії.

А вже через рік — на початку серпня — Седіков розповів журналістам Громадського, що попросив про помилування президента України

«Десь два тижні тому до мене прийшли працівники СБУ і запитали, чи хочу я на обмін, я сказав, що так і мені запропонували написати заяву на помилування. І десь тиждень тому я написав заяву. Тепер чекаю новин, більше нічого не знаю», — сказав ув'язнений.

Олексій Сєдіков спілкується з журналісткою Громадського Анастасією Станко в Бучанській колонії, Київська область, 22 серпня 2019 року
Фото:

Олександр Павліченко\УГСПЛ

Руслан Гаджиєв

На Донбас приїхав з Адигеї Російської Федерації. Воював у складі так званої «ЛНР» з грудня 2014 року, зокрема брав участь у боях за Дебальцеве. Даючи свідчення СБУ, розповідав, що його нібито завербували російські правоохоронці й незаконно відправили до України.

Дружина Гаджиєва розповідала російським виданням, що його завербував священик місцевої церкви, якого самого потім бачили в Луганську. У СБУ також розповідали, що Гаджиєва взяли безпосередньо на полі бою під Санжарівкою. Усі бойовики підрозділу, крім Гаджиєва, загинули. 

Після отримання вироку — 15 років тюрми за тероризм, участь в терористичній організації та веденні агресивної війни — відбував покарання у в’язниці Бахмута.

Адвокат Валентин Рибін повідомив, що українська сторона не передала Гаджиєва.

Руслан Гаджиєв в СІЗО №6 міста Бахмут, Донецька область, 22 грудня 2017 року
Фото:

кард з відео Spektr Online

Віктор Агеєв 

Мешканець Алтайського краю, громадянин Росії. Його та ще трьох бойовиків затримали у червні 2017 року в районі селища Желобок. Судові засідання у справі Агеєва розпочалися на півроку пізніше.

В обвинувальному акті йдеться, що Агеєв приїхав на Донбас навесні 2017-го, «через оголошення в мережі Інтернет дізнавшись про набір на службу за контрактом у терористичну організацію «ЛНР».

В інтерв’ю мати Агеєва розповідала, що він — кадровий військовий. Тоді як міноборони РФ повідомило, що Агеєва звільнили в запас у травні 2016-го. Пізніше в так званій «ЛНР» повідомили, що внесли Агеєва в списки на обмін.

Віктора Агеєва засудили до 10 років ув'язнення за участь у бойових діях на боці так званої «ЛНР», незаконному зберіганні і носінні вогнепальної зброї та боєприпасів. Відбував покарання в Роменській виправній колонії на Сумщині.

Віктор Агеєв з матір'ю Світланою Агеєвою в СІЗО міста Старобільськ, Луганська область, 22 липня 2017 року
Фото:

Павло Канигін/«Новая газета»

Ольга Коваліс та Павло Черних

На підконтрольній Україні території в Донецькій та Запорізькій областях, за даними слідства, подружжя сформувало мережу інформаторів і ймовірно стежило за переміщенням військ. Затримані 30 квітня 2015 року на блокпості поблизу Маріуполя. Як розповіли Громадському джерела, близькі до затриманих, Коваліс начебто збирала воєнну інформацію для так званої «ДНР».

Офіційну опіку над ув’язненими здійснює Олексій Грубий — колишній консул РФ в Україні, нині опікується в МЗС РФ питаннями країн СНД, а також Україною. Ольга Коваліс та Павло Черних засуджені до 10 років позбавлення волі за створення терористичної організації. Утримувалися в Маріупольському СІЗО.

Микола Рубан

У січні 2015 року в Станиці Луганській місцевий житель приніс на блокпост пакет з замаскованим під банку меду вибуховим пристроєм. Внаслідок диверсії загинув 1 український військовий і 3 були поранені.

У березні 2016 року суд Луганської області засудив пенсіонера Миколу Рубана до 15 років ув’язнення з конфіскацією всього майна за теракт на блокпосту ЗСУ, який привів до загибелі військового.

Відбував покарання в колонії у Рівненській області.

Олександр Саттаров 

Затриманий 19 грудня 2017 року. Його звинувачують у тому, що в березні 2014 року «брав активну участь у захопленні адміністративних будівель» у Криму, «створював умови для проникнення» туди російських військ. 

Саттаров служив у «Беркуті» та був у Києві під час Євромайдану. Відтак працював в охоронній фірмі в Дніпрі, де його затримали співробітники СБУ. Перебував в Лук'янівському СІЗО.

22 серпня 2019 року Голосіївський райсуд змінив йому запобіжний захід і випустив з-під варти. Того ж дня адвокат Саттарова Ігор Свинцицький повідомив, що наприкінці серпня його планують обміняти на одного з українських моряків, узятих у полон в Керченській протоці.

Сергій Єгоров 

За словами правозахисників, він реальний доброволець, який приїхав воювати з Росії на Донбас під впливом російської пропаганди. Кілька років Єгоров перебував в СІЗО Маріуполя. Судові засідання у його справі постійно переносили.

Також, за даними «Української правди», в списку тих, кого віддали в Росію, є Аслан Басханов, Олена Бобова, Андрій Васьковський, Володимир Галичий, Сергій Гнатьєв, Ганна Дубенко, Станіслав Єжов, Аркадій Жидких, Сергій Коверник, Дмитро Кореновський, Андрій Костенко, Олексій Лазаренко, Сергій Лазарєв, Юрій Ломако, Петро Мельничук, Юлія Просолова, Олександр Ракущин, Антоніна Родіонова, Тарас Синичак, Олександр Тарасенко, Андрій Третяков, Віктор Федоров, Денис Хитров.

Поділитись: