Президент має обговорювати церковні питання з УПЦ МП на її території — речник МП

«Звичайно президент, якщо хоче обговорювати церковні питання, то він не просто на нашій території повинен це робити, а він взагалі за участі церкви повинен вирішувати всі ці ситуації. Адже немислимо, щоби церква, наприклад, примушувала державу в Лаврі вирішувати газові домовленості та якісь там питання міжнародної політики», — наголосив він.

Климент також додав, що церква має визначену Конституцією автономію у вирішенні своїх питань, підкресливши, що УПЦ МП не збирається допускати «порушення принципу відділення церкви від країни».

«Ми сьогодні спостерігаємо низку ситуацій, коли ця автономія порушується всіма можливими і неможливими способами», — резюмував архієрей.

13 листопада відбувся Собор УПЦ МП, на якому церква вирішила не брати участі у створенні єдиної Української помісної церкви, бо вважає надання томосу «штучним» і нав’язаним ззовні, а також розірвала зв’язки з Вселенським патріархатом. Речник УПЦ МП повідомив, що рішення про розрив відносин з Константинополем ухвалили «практично одностайно». Водночас на Собор УПЦ МП запросили не всіх представників патріархату.

Вдень 13 листопада була запланована зустріч Порошенка з ієрархами Московського патріархату. Глава держави очікував на приїзд представників УПЦ МП в «Український дім», а вони чекали на Порошенка в Києво-Печерській Лаврі. У підсумку зустріч так і не відбулась.Порошенко заявив, що «той, хто не хоче результату, шукає причин для відмови».

Глава Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент заявив у коментарі Громадському, що від початку йшлося про те, що зустріч має відбутися в Києво-Печерській Лаврі і «Адміністрація президента знала про це».

Водночас у заві Порошенка ідеться, що зустріч мала пройти в «Українському домі», але «велика частина архієреїв УПЦ МП почала шукати пояснення, щоб не прийти на зустріч».

Та вже надвечір Порошенко все ж зустрівся з представниками УПЦ МП в «Українському домі». Щоправда, лише із тими ієрархами, які не підтримали офіційне рішення Московського патріархату. Скільки таких — достеменно невідомо, але в АП повідомили, що таких ієрархів більше трьох.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Ні» Константинополю та єдиній помісній церкві: що означає рішення УПЦ МП

Нагадаємо, 11 жовтня Синод Вселенського патріархату підтримав продовження надання автокефалії України, а також офіційно затвердив, що церквою-матір’ю України є Константинополь. Також Синод визнав недійсною анафему глави УПЦ КП Філарета та предстоятеля Української автокефальної провославної церкви Макарія. 15 жовнтя синод РПЦ у Мінську вирішив розірвати відносини з Константинополем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Що треба знати про рішення РПЦ розірвати відносини з Константинополем

Константинополь, у свою чергу, відмовився розривати відносини з РПЦ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Філарет без анафеми: що означає рішення Константинополя щодо предстоятеля УПЦ КП

Глава УПЦ Київського патріархату Філарет заявив, що найближчим часом відбудеться об’єднавчий Архієрейський собор для створення єдиної Української помісної церкви.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Сам собі пан: хто і коли надавав томос церквам, і хто писав його для України

Помісна церква — це об'єднання всіх православних вірян, яке створюється за територіальним принципом. Помісна церква виступає на противагу вселенській, стає незалежною та самоврядною на території певної держави та зазвичай узгоджується з політико-адміністративним поділом та державними кордонами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ На місіонерській передовій: як православні церкви ділять паству там, де вони в меншості — репортаж

/Лев Коротаєвський