Справа Майдану: як просувається розслідування злочинів часів Революції Гідності

Злочини часів Революції Гідності, умовно об’єднані у «справу Майдану», почнуть розслідувати спочатку. Відтепер цей обов’язок поклали на Державне бюро розслідувань. З 20 листопада прокуратура втрачає функції досудового слідства, вона буде лише організовувати та контролювати розслідування (здійснювати так зване «процесуальне керівництво»).

Через ці зміни в прокуратурі замість управління спецрозслідувань створили департамент з процесуального керівництва у справах Майдану.Очолив новостворений підрозділ Віктор Мисяк — ексзаступник начальника управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії. Адвокати сімей Небесної сотні призначення не підтримали.

Водночас розслідування справ опинилося під загрозою, оскільки передати їх у ДБР не так вже й просто, до того ж слідчих у Бюро для роботи такого масштабу недостатньо.

Поки в ДБР чекають на поправки в законодавстві, які дозволять збільшити кількість працівників, згадуємо, як просунулось слідство за майже 6 років.

Масштаби справи

У ГПУ кажуть, що більшість цих злочинів вже розкрили, тобто встановили обставини, організаторів та виконавців. Про підозри щодо причетності до вбивств на Майдані повідомили 66 людям. Разом з тим, в частині справ конкретних виконавців досі не встановили.

До того ж, 36 підозрюваних у злочинах під час Майдану продовжують працювати в правоохоронних органах, з них 10 — на керівних посадах. Мова йде і про тих, кому інкримінують організацію вбивств. Лише у Київській поліції працює 30% ексберкутівців, частина з них фігурує у кримінальних справах.

Справи ексберкутівців

У розстрілах Майдану підозри оголосили 26 ексберкутівцям так званої «чорної роти», але 21 з них переховуються. Очільник спецроти Дмитро Садовник втік до Росії восени 2014-го, ще 20 беркутівців — наприкінці лютого. 16 з них знаходяться на території Росії, 4 — в анексованому Криму. Частині з них вдалося отримати російське громадянство, частині — притулок.

Видавати їх на прохання української прокуратури Росія відмовляється.

Тож на лаві підсудних перебувають лише п’ятеро. Слухання справи досі продовжуються у Святошинському суді Києва.

А от ексберкутівця Андрія Хандрикіна, якого звинувачували у побитті та катуванні активістів Євромайдану на колонаді стадіону «Динамо» у січні 2014 року — виправдали. Прокурори планують оскаржити рішення.

Справа «тітушок» Майдану та вирок за вбивство Веремія

Продовжуються слухання і у справі «тітушок» Майдану Сергія Костенка, Олега Гебана та Геннадія Погребного. Їм інкримінують перешкоджання мирним зібранням та завершений замах на умисне вбивство 18 лютого 2014 року (стрілянина в активістів) — це події на перетині вулиць Володимирська — Велика Житомирська, що передували вбивству журналіста В’ячеслава Веремія.

Організатор нападу на журналіста видання «Вести» В'ячеслава Веремія у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року в Києві Юрій Крисін після понад трьох років судів отримав вирок — 5 років обмеження волі.

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.

Разом з тим, Армен Саркісян, який, за даними слідства, організував збір «тітушок» та діяв в інтересах ексміністра внутрішніх справ Захарченка, досі перебуває у розшуку.

Янукович та наближені високопосадовці

Експрезидента Віктора Януковича у січні 2019 заочно засудили до 13 років в’язниці за державну зраду та поплічництво у веденні війни проти України. А от довести, що він діяв з метою сепаратизму, намагаючись змінити державний кордон, не вдалось.

Янукович втік до Росії у 2014 році і досі перебуває там. Тож відправити президента-втікача у колонію зможуть лише після затримання.

Адвокати подали 5 апеляційних скарг на вирок. Їхнє слухання ще тривають.

Ще дев'ятьох чиновників, які до кінця лютого 2014-го керували країною, підозрюють в організації злочинного угруповання, перешкоджанні проведенню мітингу на Майдані тощо. Семеро з них — у розшуку, в Україні залишилися лише двоє: ексголова фракції «Партії регіонів» Олександр Єфремов та колишній міністр юстиції Олександр Лавринович.

Єфремова звинувачують в організації захоплення будівлі Луганської обласної державної адміністрації навесні 2014 року, у пособництві під час захоплення будівлі управління Служби безпеки України в Луганській області, вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України. Йому також інкримінують державну зраду та організаційне й інше сприяння створенню та діяльності так званої «ЛНР». Крім того, обвинувачують у незаконному заволодінні майном «Луганськвугілля».

Справу слухає Старобільський районний суд Луганської області. Єфремов пробув під вартою більше трьох років. Наразі суд змінив запобіжний захід на найм’якший з можливих — особисте зобов’язання. Фактично Єфремов просто зобов’язується з’являтися до суду.

Разом з тим Єфремов — один з обвинувачених у справі про «диктаторські закони 16 січня». Після змін до Кримінального процесуального кодексу України, які розмежували підсудність щодо кримінальних проваджень за корупційними злочинами між місцевими судами та Вищим антикорсудом, справу передали до Вищого антикорупційного суду. Однак, там визначили, що справа не відноситься до його компетенції, тепер її мають скерувати до іншого суду.

Олександра Лавриновича обвинувачують у розтраті в 2013 році Міністерством юстиції понад 1 мільйона доларів бюджетних коштів. Йдеться про звіт, який за завищеною ціною Міністерство замовило в іноземної компанії «Skadden» до справи «Тимошенко проти України», що слухалась в Європейському суді з прав людини.

Крім того, в іншій справі Лавриновичу інкримінують сприяння захопленню влади колишнім президентом України Віктором Януковичем та участь в організації конституційного перевороту в 2010 році.

Колишньому міністрові юстиції загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.