В умовах кризи в українській енергетиці, аби задовольнити зменшений попит на електроенергію виробництво електрики ТЕС в уряді планують скоротити на 13,45%. На фото — Добротвірська ТЕС у Львівській області, 19 липня 2019 року
Фото:

УНІАН

Найбільша криза в енергетиці за всю новітню українську історію, говорять в уряді. «У нас повна економічна, фізична та паливна розбалансованість галузі», — повідомила виконувачка обов’язків міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець. Рекордне падіння споживання електроенергії, закриття шахт та зупинка атомних реакторів, криза в «зеленій енергетиці» — здається, що в енергетичному комплексі настав «ідеальний шторм». Для його подолання уряд розробив план заходів. Але виграє від нього лише компанія «ДТЕК» Ріната Ахметова. 

Криза перевиробництва

Наприкінці 2019 року українська промисловість — найбільший споживач електроенергії — «увійшла в піке». За підсумками року обсяги промислового виробництва впали на 1,8%, а вже у квітні 2020 року річне падіння промисловості (порівняно з квітнем попереднього року) збільшилося до 7,7%. Це потягнуло за собою падіння споживання електроенергії, яке, за розрахунками Міненерго, скоротилося на 9% або 14 мільярдів кіловат-годин. А затверджені плани з її виробництва — енергетичний баланс — не змінилися.

Також напередодні холодного сезону уряд накопичив 2,57 мільйона тонн вугільних запасів, які так і не використали, бо, за даними Укргідрометцентру, наприклад у Києві метеорологічна зима цьогоріч так і не настала — вперше за 140 років спостережень. «Наразі обсяги вугілля на складах вдвічі більші за минулорічні. Загальний попит на електроенергію впав, а для теплових електростанцій ще сильніше», — пояснив hromadske аналітик Dragon Capital Денис Саква. Як наслідок, виробництво електроенергії на теплоелектроцентралях і теплоелектростанціях, які, крім електрики, забезпечують виробництво тепла, скоротилось. А через заповненість вугільних складів шахтам стало нема куди продавати вугілля, тому вони почали закриватися на простій. Станом на початок травня в Україні не працювали 95% вугільних підприємств, у простій відправили близько 40 тисяч шахтарів, переважна більшість яких працюють на шахтах компанії «ДТЕК» Ріната Ахметова.

Навесні ситуацію погіршив карантин — частина компаній та виробництв закрилася, а транспортні компанії зупинилися.

Погіршило ситуацію ще й те, що Україна відновила імпорт електроенергії з Росії та Білорусі, стримуючи зростання цін на електроенергію. Це ще більше дестабілізувало ринок, адже можливостей реалізувати вироблену українськими електростанціями енергію стало ще менше.

Через заповненість вугільних складів шахтам стало нема куди продавати вугілля, тому вони почали закриватися на простій. На фото — шахта «Західно-Донбаська» (ДТЕК Павлоградвугілля), Тернівка, Дніпропетровська область, серпень 2019 року
Фото:

Анастасія Власова/hromadske

Забагато «зеленого»

Додатковим розбалансуючим фактором стало збільшення протягом минулого року кількості електростанцій, що працюють на відновлюваних джерелах енергії (вітер, сонце, біологічні рештки). За 2019 рік потужність встановлених «зелених» електростанцій в Україні майже подвоїлася, при цьому найбільше коштів інвестувала «ДТЕК», яка виробляє 25% всієї «зеленої» енергії в країні.

У квітні минулого року до закону «Про альтернативні джерела енергетики» додали статтю 9.3, яка гарантує викуп всього випущеного обсягу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел. За одним з найвищих у Європі «зеленим» тарифом. У випадку, якщо вироблена ними електроенергія ринком не споживається, то держава має балансувати ринок за рахунок інших електростанцій: відключати від мережі сонячні та вітрові електростанції мають в останню чергу. Однак навіть у такому випадку їхнім власникам мають заплатити гроші за вироблену, але не спожиту електрику за тим же «зеленим тарифом». Наразі на сонячні та вітрові електростанції припадає 8% виробленої енергії в Україні, однак через «зелений» тариф такі електростанції «споживають» 26% всіх грошей. І їх не вистачає. 

«Із “зеленими” електростанціями розраховується державне підприємство “Гарантований покупець”. Воно, по-перше, фінансується коштом тарифу Укренерго. По-друге — коштом маржі від купівлі електроенергії в Енергоатома за регульованою ціною 56,6 копійки за кіловат-годину та продажем цієї електрики за ринковими цінами на ринку на добу наперед. Зараз Укренерго заборгувало “Гарантованому покупцю” через неповну оплату послуг Укренерго споживачами. “Гарантований” покупець, відповідно, недоплатив "зеленим" та Енергоатому», — пояснив Денис Саква.

Не маючи можливість самостійно скоротити виробництво зеленої енергетики, держава намагається переконати в цьому власників цих станцій. Але навряд це буде успішно. «Сьогодні виникає необхідність серйозно замислюватися про міжнародний арбітраж для того, щоб захистити інвесторів і кредиторів, які повірили гарантіям держави та стали інвестувати в зелену генерацію», — повідомив голова «ДТЕК» Максим Тимченко.

За 2019 рік потужність встановлених «зелених» електростанцій в Україні майже подвоїлася. На фото — сонячна електростанція «Щирець-1» у Львівській області, 10 травня 2018 року
Фото:

УНІАН

За рахунок атому

Для виходу з кризи Міненерго розробило оновлений енергобаланс — план, за яким житиме енергетика у 2020 році. Він враховує те, скільки має виробити кожен вид генерації, аби задовольнити зменшений попит на електроенергію. Зокрема виробництво електрики АЕС скоротиться на 11,2%, ТЕС — на 13,45%, водночас обсяги виробництва «проблемної» альтернативної енергії зростуть на 105%.

Скорочення виробництва відносно дешевої атомної енергетики на користь дорогої «зеленої» обурило частину депутатів, а Державне бюро розслідувань навіть почало розслідувати, чи не намагається таким чином уряд умисне довести до банкрутства державний Енергоатом. «Через ситуацію, що склалася, за перші 4 місяці 2020 року Енергоатом отримав 1,6 мільярда гривень збитків, хоча за аналогічний період 2019 року мав понад 2 мільярди гривень прибутку», — повідомила hromadske Ольга Кошарна, членкиня експертної ради при Міністерстві енергетики та захисту довкілля України, експертка в галузі атомної енергетики. Вона звинувачує в збитках державної компанії «бум» на встановлення «зелених» потужностей у 2019 році, який наклався на падіння споживання електроенергії, та коронавірус.

Наразі уряд виводить з мережі низку атомних енергоблоків, однак зазначає, що це — «планові ремонти». «Зараз іде маніпуляція, нібито ми перенесли планові ремонти з осені на весну. Однак графік ремонтів затверджувався наприкінці минулого року, а роблять їх, як правило, влітку. Для цього замовляються роботи, проводяться тендери через Prozorro, а для цього потрібен час», — додала Кошарна.

За новим антикризовим планом Міненерго планове виробництво електрики АЕС скоротиться на 11,2% до кінця 2020 року. На фото — блочний щит управління 2-го реактора Южноукраїнської атомної електростанції в Миколаївській області, 25 листопада 2015 року
Фото:

УНІАН

«Енергетичний» прорив Ахметова в уряд

Про зближення команди президента Володимира Зеленського із Рінатом Ахметовим заговорили після призначення прем’єром Дениса Шмигаля, колишнього топ-менеджера «ДТЕК». Однак президент відмахнувся від цих закидів, сказавши, що «олігархи наймають найкращих». Ці розмови стали голоснішими після призначення т.в.о. міністра енергетики Ольги Буславець. Повноцінним міністром її не призначили (це питання навіть не ставили на голосування) через побоювання, що навіть у «Слузі Народу» за це голосів не знайдеться. 

Зокрема, як нагадав депутат «Слуги Народу» і глава енергетичного комітету Ради Андрій Герус, Буславець, будучи главою профільного департаменту Міненерго, погодила в 2016 році формулу «Роттердам+», за яку Зеленський критикував свого попередника Петра Порошенка. 

На думку політолога Володимира Фесенка, для Зеленського одна з причин зближення з командою Ахметова в енергетичній сфері — небажання повторити шахтарські страйки 1990-х. Це озвучував Шмигаль: «Ми маємо зберегти робочі місця, особливо в галузі вугільної промисловості, атомної енергетики». Президент неодноразово зустрічався з гірниками і давав слово погасити борги. Але минулий уряд цього не зробив. «Наскільки я чув, Зеленський був дуже роздратований. Він емоційно відчув проблему із шахтарями — звільнення, невиплата зарплат. Це, вочевидь, переконало його, що все ж таки треба піти на зустріч гірникам — навіть не стільки Ахметову, скільки гірникам. А хто в нас монополіст вугільної галузі?», — зазначив Фесенко. 

До речі, після публікації нового енергетичного балансу «ДТЕК» погодилася відновити роботу шахт та вивести шахтарів з простою.

Тимчасово в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець (в центрі) під час брифінгу на Київській ГАЕС, 14 травня 2020 року
Фото:

Ковальчук Віктор/УНІАН

У полку невдоволених прибуває

Ахметов отримує вигідні для себе рішення, інші олігархи — приводи для невдоволення. Так, Верховна Рада ухвалила «антиколомойський» закон, на чому зокрема наполягав і сам Зеленський. Ігор Коломойський каже, що це відтягне його «боротьбу за ПриватБанк». Віктор Пінчук постраждав від лобізму найбагатшої людини України через зростання цін на електроенергію для промисловості. У заяві його компанії «Інтерпайп» сказано: приватний монополіст (читай — «ДТЕК») переписує правила роботи енергоринку під себе.

Подорожчання електроенергії для промисловості навряд подобається і підприємствам Коломойського, хоча його «1+1» поки лояльний президенту. «У Коломойського та Пінчука спільний бізнес, який страждає від високих цін на електроенергію. Тут показова ситуація: ми Зеленському лояльні, але там, де стосується економічних інтересів, там іде критика. Не в бік Зеленського, а в бік уряду та Міненерго», — каже Фесенко.

У президентській фракції також є ті, кому не подобається така дружба з Ахметовим. Головний поборник лобі олігарха у «Слузі Народу» Андрій Герус критикує утиски атомної енергетики у своєму Facebook. Зокрема 14 травня він повідомив, що потужність атомних блоків упала до історичного мінімуму. Ще раніше Богдан Яременко заявив, що разом з «кількома десятками колег з фракції» підготував запит до уряду, аби той роз’яснив ситуацію щодо рішень на користь бізнесу Ахметова. «Ситуація схожа на змову, яка веде до підвищення ціни на електроенергію», — наголосив депутат.

«Слуги народу» не можуть не бачити, що підвищення цін на електроенергію для населення вдарить по їхньому рейтингу. Депутати президентської фракції не вперше демонструють норов, і Зеленському доводиться враховувати це, каже Володимир Фесенко. Адже «перекіс» у бік Ахметова загрожує Зеленському проблемами — і президент та його команда це розуміють.

Поділитись: