Володимир Зеленський цілує дружину Олену після офіційного оголошення екзит-полів другого туру президентських виборів, згідно з якими він перемагає свого опонента Петра Порошенка з великим відривом і стає наступним президентом України, Київ, 21 квітня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/TATYANA ZENKOVICH

2019-й виявився вкрай насиченим роком і для України, де відбулися президентські й парламентські вибори, з’явилась незалежна від РПЦ православна церква, і для світу. Йому цей рік запам’ятається й оголошенням імпічменту Трампу (що теж безпосередньо пов’язано з Україною), і першими символічними відвідинами американським президентом Північної Кореї, і пожежею в паризькому Нотр-Дамі, і убивством мера Гданська на очах у тисяч містян, і мандрівкою Ґрети Тунберг з Європи до Нью-Йорка на яхті. А ще — багатотисячними протестами, які спалахнули на всіх континентах.

А дві головні історії — імпічмент Трампа через його тиск на президента Зеленського та Brexit триватимуть ще й наступного року. Крапку в першій поставить (або ні) рішення Сенату, де у Трампа дуже впевнена підтримка республіканців. У другій — дізнаємося, чи вдасться прем’єру Британії Борису Джонсону таки get Brexit done і вивести країну із ЄС 31-го січня.

hromadske пригадує головні події 2019-го, який минає, у фотографіях.

У 2019 році вперше президентом України стала людина без політичного бекграунду. Із безпрецедентною підтримкою у 73 відсотки колишній комік Володимир Зеленський у другому турі виборів переміг Петра Порошенка.

Цьому передували перші в українській історії дебати на стадіоні — на «Олімпійському» 19 квітня. Такий формат запропонував Зеленський, мотивуючи це тим, що вони мають відбуватися “перед народом”. На дебати в студії Суспільного, які мали відбутися одразу після події на стадіоні, Зеленський вже не з’явився. Щоправда, це не завадило йому тріумфувати на виборах.

Пробувши на посаді кілька місяців, Володимир Зеленський потрапив у міжнародний скандал. Усе почалося з телефонної розмови між ним та американським лідером Дональдом Трампом 25 липня. У ній президент США попросив Зеленського посприяти у розслідуванні справ щодо української газовидобувної компанії Burisma. На думку Трампа, його ймовірний опонент на виборах 2020 року Джо Байден перебував у конфлікті інтересів, коли обіймав посаду віцепрезидента США, бо його син Гантер Байден на той момент працював у раді директорів Burisma. Пізніше анонімний інформатор поскаржився на цю розмову, в якій Трамп начебто тиснув на іноземного лідера, тобто Зеленського, задля власної політичної вигоди.

Президент США Дональд Трамп тримає в руках папірець зі словами «Я нічого не хочу. Не хочу ніякої «послуги за послугу». Скажіть Зеленському вчинити правильно» та відповідає на запитання журналістів про розслідування його імпічменту на подвір'ї Білого дому у Вашингтоні, США, 20 листопада 2019 року
Фото:

EPA-EFE/JIM LO SCALZO

Через це Палата представників Конгресу США, в якій більшість складають демократи, розпочала розслідування. Після місяця слухань свідків — дипломатів та інших високопосадовців США — 18 грудня Палата представників проголосувала за імпічмент Дональда Трампа. Тепер справу розглядатимуть у Сенаті, верхній палаті Конгресу, де більшість — за республіканцями.

Cпікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі під час голосування за резолюцію, яка дасть старт розслідуванню щодо імпічменту президента Дональда Трампа, Вашингтон, США, 31 жовтня 2019 року. Резолюція була прийнята 196 голосами з 232. Після слухань 18 грудня Палата представників оголосила про імпічмент Трампу, далі справу розгляне Сенат
Фото:

EPA-EFE/SHAWN THEW

Також цього року поновилися перемовини щодо ситуації на Донбасі в «нормандському форматі». 9 грудня в Парижі зустрілися лідери України, Росії, Франції та Німеччини. Вони домовилися про розведення військ на ще трьох ділянках, обмін полонених, а також про повне припинення вогню. Наступну зустріч вирішили провести до березня 2020 року.

Зліва направо: президент Франції Еммануель Макрон, президент Росії Володимир Путін, федеральна канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент України Володимир Зеленський зустрілись в Парижі в «нормандському форматі», щоб домовитись про розв'язання конфлікту на Донбасі, 9 грудня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/CHRISTOPHE PETIT TESSON

До паризького саміту вже пройшов один великий обмін полонених. 7 вересня 2019 року в аеропорту Бориспіль приземлився літак із 35 українцями, яких незаконно утримували в Росії. Серед них були 11 політв’язнів, зокрема Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко. Також додому повернулися 24 українські моряки, яких РФ захопила після обстрілу військових суден України у Керченській протоці у 2018 році.

Український режисер Олег Сенцов, звільнений з російського полону, обіймає доньку Аліну, з якою бачився востаннє в Криму навесні 2014 року. Родичі захоплених біля Керчі українських моряків і політв'язнів зустріли їх в аеропорту «Бориспіль», Київ, 7 вересня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

12 липня українського нацгвардійця Віталія Марківа суд італійського міста Павія засудив до 24 років ув’язнення, хоча прокурори вимагали 17 років. Українця визнали винним у причетності до вбивства фотографа Андреа Рокеллі. Адвокат Віталія Марківа називає вирок абсурдним і планує оскаржувати його.

Суперечлива угода про Brexit, яку ніяк не хотіли підтримати британські парламентарі, згубила кар’єру Терези Мей — вона пішла у відставку. Прем’єрське крісло посів поборник ідеї виходу Британії з Євросоюзу будь-якою ціною Борис Джонсон. 

Хоча він і обіцяв здійснити Brexit найпізніше 31 жовтня, однак не вдалося. Обіцяний дедлайн тепер — 31 січня. У грудні позиції Джонсона стали міцнішими — після впевненої перемоги його Консервативної партії на виборах до парламенту. А ще Палата громад проголосувала за Withdrawal Agreement Bill — законопроєкт, який визначає умови Brexit.

Прем'єр-міністерка Великої Британії Тереза Мей плаче на Даунінг-стріт у Лондоні, коли оголошує про свою відставку, Британія, 24 травня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/NEIL HALL

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон на Даунінг-стріт 10, Лондон, Британія, 23 жовтня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/ANDY RAIN

У травні відбулися вибори до Європарламенту, які стали початком оновлення складу головних інституцій ЄС. Більшого впливу в Європарламенті набули праві та популістські партії, здобувши 172 місця зі 751. Втім у більшості країн перемогли все ж європейські сили. Головою Європейського парламенту став Давид Сассолі.

З посади голови Європейської Ради пішов Дональд Туск, якого замінив Шарль Мішель. А від початку грудня запрацювала й нова Єврокомісія, яку вперше в історії очолила жінка — колишня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн.

Наймолодшою лідеркою країни на планеті стала 34-річна Санна Марін, нова прем’єр-міністерка Фінляндії. 10 грудня вона очолила уряд, який утворила коаліція з п’яти партій, більшість з яких очолюють жінки віком до 40 років. У парламенті країни також майже половина складу — жінки. У 2019 році Фінляндія стала прикладом того, як жінки дедалі більше посідають провідні ролі у політиці.

Президентка Єврокомісії, колишня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн — перша жінка на цій посаді — реагує на результати голосування за її кандидатуру в Європарламенті, Страсбург, Франція, 16 липня 2019 року. Офіційно крісло голови фон дер Ляє зайняла у грудні
Фото:

EPA-EFE/PATRICK SEEGER

Зліва направо членкині нового уряду Фінляндії на чолі з наймолодшою у світі прем'єркою: міністерка освіти Лі Андерсон, міністерка фінансів Катрі Кулмуні, прем'єр-міністерка Санна Марін та міністерка внутрішніх справ Марія Оісало, Гельсінкі, 10 грудня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/PEKKA SIPOLA

Цього року неодноразово йшлося про потепління відносин між Росією та Францією. Ще під час зустрічі з Путіним у серпні Макрон наполягав на необхідності «продовжувати діалог із Росією», чим дуже насторожував Україну. А у листопаді його заява про «смерть мозку НАТО» шокувала колег по Альянсу.

Дії й заяви Макрона експерти оцінюють як боротьбу за лідерство в ЄС після того, як його залишить Британія та піде з посади канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Втім поки й внутрішніх проблем у Франції вистачає: до протестів «жовтих жилетів», які почалися у 2018-му й тривали у 2019-му, наприкінці цього року додалися ще й загальнонаціональні страйки проти запропонованої Макроном пенсійної реформи.

Президент Франції Еммануель Макрон біля труни з тілом покійного експрезидента Франції (1995-2007) Жака Ширака на церемонії прощання в Парижі, Франція, 30 вересня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/CHRISTOPHE PETIT TESSON

Протестувальники з руху «Жовті жилети» стоять посеред диму на Єлисейських полях під час протесту «Акт XVIII» — 18-й поспіль суботній загальнонаціональний протест, Париж, Франція, 16 березня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/YOAN VALAT

У червні в Гонконзі понад мільйон людей вийшли на протести через ухвалення поправки до закону про екстрадицію до материкового Китаю. Хоча восени її відкликали, протестувальників це не вгамувало. Вони обурені тим, як жорстоко поліція розганяє їхні мітинги, і вимагають незалежного розслідування її дій. До того ж апелюють до принципу «одна країна — дві системи», на якому мали б ґрунтуватися відносини комуністичного Китаю і більш демократичного Гонконгу. Ситуації не зарадили й вибори до гонконзьких міських рад, де перемогли опозиційні офіційному Пекіну сили. При цьому протестувальники в Гонконзі неодноразово зазначали, що надихались прикладом українського Майдану.

Протестувальник несе змученого після ночі протестів товариша у Гонконзі, Китай, 17 червня 2019 року. Поліція застосувала сльозогінний газ та стріляла гумовими кулями в учасників мирних акцій проти змін до закону про екстрадицію на материковий Китай
Фото:

EPA-EFE/ROMAN PILIPEY

Цього року, здається, протести охопили геть усі континенти. В Африці почали падати диктаторські режими, що трималися десятиріччями. В Алжирі скинули з посади 82-річного президента Абделазіза Бутефліку, уже фізично неспроможного керувати країною. У Судані внаслідок військового перевороту пішов у відставку та був ув’язнений диктатор Омар аль-Башир.

У південноамериканському Еквадорі на тлі протестів вдалося усунути від влади президента Леніна Морено. А в Чилі на масові акції через підвищення цін на проїзд у метро вийшов понад мільйон людей. Висловити обурення тисячі людей виходили й на Близькому Сході — в Іраку, Ірані й Лівані.

Поліцейські затримують та намагаються запхати в автозаки алжирських журналістів, які висвітлюють протести проти президента Абделазіза Бутефліки в Алжирі, 28 лютого 2019 року
Фото:

EPA-EFE/MOHAMED MESSARA

Молода жінка плаче і намагається стримати поліцейських під час антиурядового протесту на площі в Сантьяго, Чилі, 7 листопада 2019 року
Фото:

EPA-EFE/ORLANDO BARRIA

Палестинські сестри виглядають із зруйнованого після бомбардування будинку в Секторі Гази, 26 березня 2019 року. Ізраїльські військові 25 березня заявили, що почали ракетний обстріл об’єктів на територіях в Секторі Гази, що начебто належать воєнізованому угрупованню «Хамас»
Фото:

EPA-EFE/MOHAMMED SABER

Літня жінка намагається поговорити із солдатами Боліваріанської національної гвардії через укріплення із щитів, якими вони блокують прохід маршу опозиції до будинку уряду в Каракасі, Венесуела, 24 жовтня 2019 року. Ситуація у Венесуелі загострилася наприкінці квітня, коли лідер опозиції Хуан Гуайдо закликав до повалення режиму президента Мадуро
Фото:

EPA-EFE/MIGUEL GUTIERREZ

У березні у двох мечетях новозеландського міста Крайстчерч сталася стрілянина, що забрала життя 51-ї людини. Один із нападників — 28-річний австралієць Брентон Таррант — перед тим, як відкрити вогонь, поширив 74-сторінковий маніфест, у якому висловив свою ненависть до мігрантів, а також пояснив мотиви своїх дій. Упродовж 17-ти хвилин він вів пряму трансляцію з мечеті. Його досвід із маніфестом згодом повторив винуватець масових розстрілів в американському Ель-Пасо, який вбив двадцятьох людей.

За місяць на Шрі-Ланці сталась низка вибухів у католицьких церквах та готелях столиці Коломбо й інших міст, внаслідок яких загинула 321 людина, ще півтисячі зазнали поранень. Влада Шрі-Ланки назвала це помстою ісламістів за напади на мечеті в Новій Зеландії. Серед жертв вибухів — 80% ланкійців, а також 38 іноземних громадян.

Заїд Мустафа (ліворуч), батько і брат якого загинули внаслідок теракту, приєднується до молитви в парку Хейлі біля мечеті Аль-Нур в Крайстчерчі, Нова Зеландія, 22 березня 2019 року. Унаслідок стрілянини у двох мечетях Нової Зеландії загинули 49 людей. Прем'єрка країни Джасінда Ардерн оголосила про заборону на продаж напівавтоматичної зброї
Фото:

EPA-EFE/MARTIN HUNTER

Антоніо Басбо оплакує свою загиблу дружину Маргі Рекард біля хреста з її іменем у символічному меморіалі жертвам масової стрілянини, яка сталась в супермаркеті Walmart в Ель-Пасо, штат Техас, США, 5 серпня 2019 року. Затриманому 21-річному американцю, який вбив 22 та поранив 24 людей, загрожує смертна кара
Фото:

EPA-EFE/LARRY W. SMITH

Чоловік сидить біля тіла онуки, яка загинула внаслідок авіаудару в одному з передмість Сани, Ємен, 7 квітня 2019 року. За повідомленнями ЗМІ, жертвами удару авіації коаліції, яку очолює Саудівська Аравія, стали учениці місцевої школи
Фото:

EPA-EFE/YAHYA ARHAB

Люди біля церкви Святого Антонія, де щойно стався вибух, Коломбо, Шрі-Ланка, 21 квітня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/M.A. PUSHPA KUMARA

23 вересня у Нью-Йорку відбувся кліматичний саміт ООН. На ньому виступала і 16-річна шведська екоактивістка Грета Тунберг. Аби дістатися США та водночас не шкодити природі, вона перетнула Атлантичний океан на яхті. Її подорож почалась 14 серпня і тривала два тижні. 28 серпня яхта пришвартувалася до причалу в Нью-Йорку, де екоактивістку зустрічали її прихильники.

hromadske – незалежне медіа, створене журналістами. Ми зможемо розказати більше історій, якщо ви підтримаєте нас. Долучайтеся до спільноти друзів hromadske на Спільнокошт.
Шведська екоактивістка Грета Тунберг виступає з промовою на кліматичному саміті ООН в Нью-Йорку, США, 23 вересня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/JUSTIN LANE

Через два дні Тунберг очолила кліматичний протест перед штаб-квартирою ООН у Нью-Йорку. А 20 вересня всім світом прокотилась хвиля кліматичних страйків: на вулиці міст по всій планеті сумарно вийшли понад 4 мільйони активістів, вимагаючи від урядів запобігти змінам клімату. Ці протести стали наймасовішою екологічною акцією в історії. Їх проводили учасники руху Fridays for Future, які надихнулися першими одиночними протестами Грети Тунберг перед шведським парламентом у 2018 році.

Студенти беруть участь у кліматичному страйку «Молодь за клімат» у Лозанні, Швейцарія, 18 січня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/VALENTIN FLAURAUD

Шарні Моран та її 18-місячна донька Шарлотта дивляться, як піднімається густий дим через пожежу поблизу Нана Глен, Австралія, 12 листопада 2019 року. Пожежі на сході та півдні Австралії тривають із початку листопада. Через отруйні випари лікарі говорять про надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров'я
Фото:

EPA-EFE/DAN PELED

19-річний Роналду шукає будь-які цінні предмети в річці Гуаїр в Каракасі, Венесуела, 13 травня 2019 року. Сотні молодих людей щодня приходять до річки, в яку скидаються тонни промислових відходів через економічну та гуманітарну кризу, і сподіваються знайти цінні речі, які вони можуть продати
Фото:

EPA-EFE/RAUL MARTINEZ

2019 рік став вдалим для українського футболу. У червні молодіжна збірна України віком до 20 років вперше виграла чемпіонат світу, перемігши у фіналі збірну Південної Кореї із рахунком 3:1. А національна збірна пройшла відбір на Євро-2020. Українці забезпечили собі вихід з групи в передостанньому матчі кваліфікації зі збірною Португалії (чемпіонами Європи 2016 року). 14 жовтня підопічні Андрія Шевченка перемогли опонентів із рахунком 2:1. А остаточно українські футболісти забронювали собі перше місце 17 жовтня, зігравши із сербами внічию 2:2.

Гравці української збірної з футболу радіють після перемоги над командою Португалії та виходу до фінальної частини Євро-2020, Київ, 14 жовтня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: