Центральна виборча комісія у Києві, 30 січня 2019 року. Опівночі 4 лютого 2019 року сплив кінцевий термін подачи документів для реєстрації кандидатів на посаду президента України на майбутніх виборах
Фото:

Косарєв Олександр/УНІАН

Опівночі 4 лютого Центральна виборча комісія припинила приймати документи для реєстрації кандидатів у президенти. Сама процедура реєстрації завершиться 9 лютого, але вже зараз можна зрозуміти, хто «головні герої» виборів президента України 2019.

Згідно з останньою інформацією ЦВК, офіційно зареєстрованими кандидатами є 28 осіб, проте їхня кількість зросте щонайменше на одну людину — немає сумнівів, що Центрвиборчком зареєструє чинного президента.

Петро Порошенко

Петро Олексійович тягнув із походом до ЦВК до останнього, так само як і з офіційним оголошенням про участь у виборах. Це сталося 29 січня під час форуму «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом».

Проте білборди «Армія. Мова. Віра!» почали з’являтися набагато раніше, хоча в Адміністрації президента сказали, що не платили за цю рекламу. У своїй передвиборчій кампанії Порошенко робить акцент на патріотичному електораті, а також на одному із головних своїх здобутків — томосі про автокефалію Православної церкви України.   

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Як Порошенко Константинополь брав: історія томосу для українського православ'я

Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, Порошенко поділяє друге місце в рейтингах із Юлією Тимошенко і має реальні шанси вийти до другого туру.

Чинний президент України Петро Порошенко (в центрі) під час форуму «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом» у Києві, під час якого він Порошенко заявии про намір балотуватися на пост президента на другий термін, Київ, 29 січня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Юлія Тимошенко

Лідерка партії «Батьківщина» втретє спробує завоювати крісло президента. Вона пропонує країні піти «Новим курсом», а з білбордів обіцяє вдвічі знизити ціну на газ, хоча глава держави і немає таких повноважень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Канцлер, референдум, 13 гривень за долар: що пропонує виборцю Юлія Тимошенко

Як зазначають соціологи, Тимошенко має виборця з найбільшою «стійкістю», проте її електорат припинив збільшуватися. До січня вона була лідером передвиборчих опитувань, але на початку року Петро Порошенко та Володимир Зеленський серйозно збільшили свої рейтинги, тоді як Тимошенко залишилася «при своїх».

Лідерка фракції «ВО«Батьківщина» Юлія Тимошенко під час партійного з'їзду у Києві, на якому Тимошенко висунули і підтримали кандидаткою у президенти України, 22 січня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Володимир Зеленський

Наприкінці січня соціологи повідомили про стрімке зростання рейтингу шоумена, який у новорічну ніч офіційно оголосив, що йде в президенти. Це звернення показав телеканал «1+1», і показав замість привітання Порошенка. Сам Зеленський назвав це технічною помилкою, проте «1+1» спростував цю заяву.

Утім це не перше «непорозуміння» із заявами лідера «95 кварталу»: після виходу розслідування програми «Схеми» щодо компаній в Росії, які належать Зеленському через кіпрську фірму, шоумен спростував цю інформацію, проте згодом визнав, що володіє акціями цієї фірми. Він оголосив, що вже написав заяву про вихід з кіпрської компанії.

Соціологи наголошують — звинувачення у ЗМІ зіграли на користь Зеленського. В цілому рейтинг шоумена здебільшого формують два чинники — запит на нові обличчя та протестні настрої населення.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ VoxCheck: Володимир Зеленський — про НАТО та МВФ

Шоумен, керівник «95 кварталу» Володимир Зеленський (в центрі) йде подавати документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації його як кандидата у президенти України, Київ, 25 січня 2019 року
Фото:

Ратинський В'ячеслав / УНІАН

Юрій Бойко та Олександр Вілкул

Так званий проросійський фланг української політики представляють колишні однопартійці з «Опозиційного блоку» — Юрій Бойко та Олександр Вілкул. Кандидати, які грають на одному електоральному полі, так і не змогли домовитися про об’єднання.

У підсумку Бойко та частина «опоблоківців» об’єдналися з партією «За життя» Вадима Рабіновича та Віктора Медведчука, утворивши «Опозиційну платформу — За життя». Нова політсила висунула в президенти Бойка.

Решта «Опоблоку» підтримала похід в президенти Вілкула, з якого в жовтні ГПУ хотіла зняти недоторканність за підозрою у зловживанні повноваженнями, але Верховна Рада відповідне подання не підтримала.

Народні депутати України Олександр Вілкул (праворуч) і Юрій Бойко в кулуарах Верховної Ради у Києві, 18 квітня 2018 року
Фото:

УНІАН

Анатолій Гриценко

Екс-міністр оборони є одним із кандидатів, які вважають себе «демократами», і які також не змогли об’єднатися. 11 січня партія «Громадянська позиція» одноголосно висунула Гриценка кандидатом у президенти.

Проте демократ Гриценко особливий: він не бачить нічого поганого в авторитаризмі, проте уточнює, що режим має бути «просвітницьким». Він планує за 5 років «наступити на п’яти країнам Європи» за рівнем розвитку та обіцяє побороти корупцію, монополізм і олігархів. Також Гриценко каже, що буде виганяти з армії «паркетних генералів» і стимулювати здоровий образ життя українців.

Екс-міністр оборони вважає, що для розбудови успішної держави президент повинен мати дві чесноти — бути чесним і не красти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Я не бачу сенсу в прямій зустрічі з Путіним» — інтерв'ю з Анатолієм Гриценком

Кандидат на пост президента України, лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко демонструє посвідчення кандидата у прес-центрі у день презентації виборчого штабу, Київ, 17 січня 2019 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Андрій Садовий

Міськголова Львова також входить до когорти «демократичних кандидатів». За словами народного депутата від БПП Сергія Лещенка, Садовий та Гриценко обговорювали можливе об’єднання на виборах, проте наразі ніщо не вказує на те, що цей діалог мав успіх.

Поки Садовому вдалося заручитися підтримкою партії «ДемАльянс». Також він допускає об’єднання із Гриценком та співаком Святославом Вакарчуком на парламентських виборах.

У своїй передвиборчій програмі очільник Львова обіцяє проводити технічну модернізацію країни та боротися з політичною корупцією. Під час президентської гонки Садовий розраховує на підтримку малого і середнього бізнесу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Я — Садовий, я вирішив іти в президенти: інтерв'ю із міським головою Львова

Мер Львова, лідер партії «Об'єднання «Самопоміч» Андрій Садовий під час з'їзду партії у Києві, 3 січня 2018 року. «Самопоміч» висунула Садового кандидатом на пост президента України
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Олег Ляшко

Народний депутат від «Радикальної партії» свого ж імені вдруге буде брати участь у президентських виборах: у 2014 році він посів третє місце із результатом 8,32% голосів.

Під час нової кампанії кардинальних змін у своїй агітації Ляшко не зробив: це та ж сама радикальна опозиційна риторика із популістськими заявами. Наприклад, під час з’їзду своєї партії 21 січня він пообіцяв винести на референдум питання щодо повернення смертної кари в Україні.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко (в центрі) під час з'їзду партії у Києві, на якому Ляшка висунули кандидатом на пост президента України, 21 січня 2019 року
Фото:

Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Євгеній Мураєв

Колишнього власника телеканалу NewsOne у президенти висунула створена ж ним партія «Наші». Ця політсила з’явилася після невдалого союзу Мураєва із «Опозиційною платформою — За життя» Бойка, Рабіновича і Медведчука.

Раніше Мураєв позбувся телеканалу NewsOne: влітку медіа перейшло в управління першого заступника глави Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова, а згодом його власником став депутат від «Опозиційного блоку» Тарас Козак.

На телеканалі NewsOne Мураєв неодноразово виступав із одіозними заявами, зокрема про те, що співпраця з МВФ призводить до «геноциду», а Україна здала суверенітет «заокеанським спонсорам». В ефірі каналу «112 Україна» він сказав, що «частина населення сприймає Сенцова як терориста».

Вочевидь Мураєву доведеться ділити електорат разом із Вілкулом та Бойком.

Народний депутат Євген Мураєв (в центрі) під час позачергового засідання Верховної Ради, Київ, 26 листопада 2018 року
Фото:

Мусієнко Владислав/POOL/УНІАН

Олександр Шевченко

Колишнього директора гірськолижного курорту «Буковель» висунули в президенти на з’їзді політичної партії «УКРОП».

Шевченко є позафракційним депутатом, на минулих парламентських виборах, як повідомляла ОПОРА, він звозив на «Буковель» майже 30 000 виборців із франківською пропискою, де розповідав їм, що буде робити в разі обрання народним депутатом. Також він купив 4 квартири людям з інвалідністю, що вважається непрямим підкупом. Утім тоді він офіційно ще не був кандидатом, тому де-юре Шевченко нічого не порушив.

Кандидат на пост президента України від партії «УКРОП» Олександр Шевченко (в центрі) під час партійного з'їзду у Києві, 17 січня 2019 року
Фото:

Синиця Олександр/УНІАН

Дмитро Гнап

Колишній журналіст-розслідувач також позиціонує себе як кандидата від демократичних сил. Він наголошував, що готовий зняти свою кандидатуру, якщо Садовий, Вакарчук та Гриценко висунуть єдиного кандидата. Проте наприкінці січня Гнап розповів, що поки не веде переговорів із Гриценком та Садовим.

За два тижні екс-розслідувачу вдалося зібрати близько 3 мільйонів гривень на заставу для Центрвиборчкому. У підсумку він подав документи до ЦВК 3 лютого, тому поки немає офіційного рішення про його реєстрацію.

Раніше Гнап розповів, що не може розмістити в Києві плакат зі словами «Жити по-новому»

Колишній журналіст-розслідувач Дмитро Гнап під час подачі документів у Центральну виборчу комісію для реєстрації його кандидатом на пост президента України, Київ, 3 лютого 2019 року
Фото:

Соколовська Інна/УНІАН

Руслан Кошулинський

Він націоналістів у президенти йде не лідер «Свободи» Олег Тягнибок, а його однопартієць Руслан Кошулинський. Кандидатуру останнього підтримали 5 націоналістичних організацій: партія «Правий сектор», партія «Організація українських націоналістів», рух «Конгрес українських націоналістів», праворадикальна організація С14 та безпосередньо «Свобода».

Водночас у «Національному корпусі» заявили, що не підтримують Кошулинського як єдиного кандидата від націоналістів. Але лідер «Нацкорпусу» Андрій Білецький брати участь у виборах не буде.

Об’єднаних сил націоналістичних партій та рухів висунули кандидатов на пост президента України колишнього заступника голови Верховной Ради, члена партії «Свобода» Руслана Кошулинського (третій ліворуч), Київ, 22 січня 2019 року
Фото:

Синиця Олександр/УНІАН

Ігор Шевченко

Колишній міністр екології та природних ресурсів України (2014-2015) в уряді Арсенія Яценюка став першим кандидатом у президенти.

У його передвиборчій кампанії було декілька гучних історій. У січні Шевченко оголосив про запуск інтерактивного проекту «Дружина для президента», завдяки якому він планує знайти собі дружину.

А під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі Шевченко привернув увагу до себе тим, що набрав безкоштовних шапок, хоча було дозволено взяти лише одну. Він стверджував, що мав проблеми з охороною, але згодом зізнався, що історію про охорону він вигадав. Шапки Шевченко планує продати на благодійному аукціоні.

Кандидат на пост президента України Ігор Шевченко під час брифінгу у Києві, 30 січня 2019 року
Фото:

Соколовська Інна/УНІАН

Кого ще зареєструвала ЦВК

На «лівому фланзі» офіційними претендентами на посаду президента є: екс-радник Арсена Авакова Ілля Кива, який є лідером Соціалістичної партії України; старожил вітчизняної політики, лідер партії «Соціалістична партія» Олександр Мороз; лідер «Соціал-демократичної партії» Сергій Каплін, який зокрема обіцяє знизити ціну на газ у 4 рази.

Серед кандидатів є низка народних депутатів: члени фракції БПП Аркадій Корнацький і Ольга Богомолець, член партії УКРОП Віталій Купрій, лідер партії «Народний контроль» Дмитро Добродомов, член ради партії «Воля» Юрій Дерев’янко, лідер партії «Основа» Сергій Тарута, а також колишня депутатка Інна Богословська.

Також у президентській гонці беруть участь: двоє колишніх очільників Служби безпеки — Ігор Смешко та Валентин Наливайченко, екс-глава Державної фіскальної служби Роман Насіров, член партії «Громадянський рух «Спільна справа» Олександр Данилюк, засновник партії «5.10», бізнесмен Геннадій Балашов, голова Патріотичної партії України Микола Габер та самовисуванець Віталій Скоцик, який є лідером руху «Аграрна платформа Віталія Скоцика».

Нагадаємо, наприкінці січня були опубліковані дані нових соціологічних опитувань. За даними групи «Рейтинг», за Володимира Зеленського на виборах готові проголосувати 19% тих, хто визначився та має намір голосувати, за Юлію Тимошенко — 18,2%, Петра Порошенка — 15,1%, Юрія Бойка — 10%, Анатолія Гриценка — 8,5%, Олега Ляшка — 7%, Євгенія Мураєва — 3,6%, Олександра Шевченка — 2,9%, Андрія Садового — 2,7%, Олександра Вілкула — 2,6%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Зеленський, Порошенко і Тимошенко: що означають нові рейтинги

Опитування Центру соціальних та маркетингових досліджень «Социс», Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та Центру Разумкова показало наступні цифри:

Володимир Зеленський — 23%, Петро Порошенко — 16,4%, Юлія Тимошенко — 15,7%, Юрій Бойко — 9,3%, Анатолій Гриценко — 8,1%, Олег Ляшко — 6,7%, Олександр Шевченко — 3,5%, Андрій Садовий — 3,4%, Євгеній Мураєв — 2,7%, Олександр Вілкул — 2,4%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Як не дати себе обдурити: вісім порад експертів про читання соціологічних рейтингів

Поділитись: