Головні події 2019 року у фотографіях

2019-й виявився вкрай насиченим роком і для України, де відбулися президентські й парламентські вибори, з’явилась незалежна від РПЦ православна церква, і для світу. Йому цей рік запам’ятається й оголошенням імпічменту Трампу (що теж безпосередньо пов’язано з Україною), і першими символічними відвідинами американським президентом Північної Кореї, і пожежею в паризькому Нотр-Дамі, і убивством мера Гданська на очах у тисяч містян, і мандрівкою Ґрети Тунберг з Європи до Нью-Йорка на яхті. А ще — багатотисячними протестами, які спалахнули на всіх континентах.

А дві головні історії — імпічмент Трампа через його тиск на президента Зеленського та Brexit триватимуть ще й наступного року. Крапку в першій поставить (або ні) рішення Сенату, де у Трампа дуже впевнена підтримка республіканців. У другій — дізнаємося, чи вдасться прем’єру Британії Борису Джонсону таки get Brexit done і вивести країну із ЄС 31-го січня.

hromadske пригадує головні події 2019-го, який минає, у фотографіях.

У 2019 році вперше президентом України стала людина без політичного бекграунду. Із безпрецедентною підтримкою у 73 відсотки колишній комік Володимир Зеленський у другому турі виборів переміг Петра Порошенка.

Цьому передували перші в українській історії дебати на стадіоні — на «Олімпійському» 19 квітня. Такий формат запропонував Зеленський, мотивуючи це тим, що вони мають відбуватися “перед народом”. На дебати в студії Суспільного, які мали відбутися одразу після події на стадіоні, Зеленський вже не з’явився. Щоправда, це не завадило йому тріумфувати на виборах.

Пробувши на посаді кілька місяців, Володимир Зеленський потрапив у міжнародний скандал. Усе почалося з телефонної розмови між ним та американським лідером Дональдом Трампом 25 липня. У ній президент США попросив Зеленського посприяти у розслідуванні справ щодо української газовидобувної компанії Burisma. На думку Трампа, його ймовірний опонент на виборах 2020 року Джо Байден перебував у конфлікті інтересів, коли обіймав посаду віцепрезидента США, бо його син Гантер Байден на той момент працював у раді директорів Burisma. Пізніше анонімний інформатор поскаржився на цю розмову, в якій Трамп начебто тиснув на іноземного лідера, тобто Зеленського, задля власної політичної вигоди.

Через це Палата представників Конгресу США, в якій більшість складають демократи, розпочала розслідування. Після місяця слухань свідків — дипломатів та інших високопосадовців США — 18 грудня Палата представників проголосувала за імпічмент Дональда Трампа. Тепер справу розглядатимуть у Сенаті, верхній палаті Конгресу, де більшість — за республіканцями.

Також цього року поновилися перемовини щодо ситуації на Донбасі в «нормандському форматі». 9 грудня в Парижі зустрілися лідери України, Росії, Франції та Німеччини. Вони домовилися про розведення військ на ще трьох ділянках, обмін полонених, а також про повне припинення вогню. Наступну зустріч вирішили провести до березня 2020 року.

До паризького саміту вже пройшов один великий обмін полонених. 7 вересня 2019 року в аеропорту Бориспіль приземлився літак із 35 українцями, яких незаконно утримували в Росії. Серед них були 11 політв’язнів, зокрема Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко. Також додому повернулися 24 українські моряки, яких РФ захопила після обстрілу військових суден України у Керченській протоці у 2018 році.

12 липня українського нацгвардійця Віталія Марківа суд італійського міста Павія засудив до 24 років ув’язнення, хоча прокурори вимагали 17 років. Українця визнали винним у причетності до вбивства фотографа Андреа Рокеллі. Адвокат Віталія Марківа називає вирок абсурдним і планує оскаржувати його.

Суперечлива угода про Brexit, яку ніяк не хотіли підтримати британські парламентарі, згубила кар’єру Терези Мей — вона пішла у відставку. Прем’єрське крісло посів поборник ідеї виходу Британії з Євросоюзу будь-якою ціною Борис Джонсон.

Хоча він і обіцяв здійснити Brexit найпізніше 31 жовтня, однак не вдалося. Обіцяний дедлайн тепер — 31 січня. У грудні позиції Джонсона стали міцнішими — після впевненої перемоги його Консервативної партії на виборах до парламенту. А ще Палата громад проголосувала за Withdrawal Agreement Bill — законопроєкт, який визначає умови Brexit.

У травні відбулися вибори до Європарламенту, які стали початком оновлення складу головних інституцій ЄС. Більшого впливу в Європарламенті набули праві та популістські партії, здобувши 172 місця зі 751. Втім у більшості країн перемогли все ж європейські сили. Головою Європейського парламенту став Давид Сассолі.

З посади голови Європейської Ради пішов Дональд Туск, якого замінив Шарль Мішель. А від початку грудня запрацювала й нова Єврокомісія, яку вперше в історії очолила жінка — колишня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн.

Наймолодшою лідеркою країни на планеті стала 34-річна Санна Марін, нова прем’єр-міністерка Фінляндії. 10 грудня вона очолила уряд, який утворила коаліція з п’яти партій, більшість з яких очолюють жінки віком до 40 років. У парламенті країни також майже половина складу — жінки. У 2019 році Фінляндія стала прикладом того, як жінки дедалі більше посідають провідні ролі у політиці.

Цього року неодноразово йшлося про потепління відносин між Росією та Францією. Ще під час зустрічі з Путіним у серпні Макрон наполягав на необхідності «продовжувати діалог із Росією», чим дуже насторожував Україну. А у листопаді його заява про «смерть мозку НАТО» шокувала колег по Альянсу.

Дії й заяви Макрона експерти оцінюють як боротьбу за лідерство в ЄС після того, як його залишить Британія та піде з посади канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Втім поки й внутрішніх проблем у Франції вистачає: до протестів «жовтих жилетів», які почалися у 2018-му й тривали у 2019-му, наприкінці цього року додалися ще й загальнонаціональні страйки проти запропонованої Макроном пенсійної реформи.

У червні в Гонконзі понад мільйон людей вийшли на протести через ухвалення поправки до закону про екстрадицію до материкового Китаю. Хоча восени її відкликали, протестувальників це не вгамувало. Вони обурені тим, як жорстоко поліція розганяє їхні мітинги, і вимагають незалежного розслідування її дій. До того ж апелюють до принципу «одна країна — дві системи», на якому мали б ґрунтуватися відносини комуністичного Китаю і більш демократичного Гонконгу. Ситуації не зарадили й вибори до гонконзьких міських рад, де перемогли опозиційні офіційному Пекіну сили. При цьому протестувальники в Гонконзі неодноразово зазначали, що надихались прикладом українського Майдану.

Цього року, здається, протести охопили геть усі континенти. В Африці почали падати диктаторські режими, що трималися десятиріччями. В Алжирі скинули з посади 82-річного президента Абделазіза Бутефліку, уже фізично неспроможного керувати країною. У Судані внаслідок військового перевороту пішов у відставку та був ув’язнений диктатор Омар аль-Башир.

У південноамериканському Еквадорі на тлі протестів вдалося усунути від влади президента Леніна Морено. А в Чилі на масові акції через підвищення цін на проїзд у метро вийшов понад мільйон людей. Висловити обурення тисячі людей виходили й на Близькому Сході — в Іраку, Ірані й Лівані.

У березні у двох мечетях новозеландського міста Крайстчерч сталася стрілянина, що забрала життя 51-ї людини. Один із нападників — 28-річний австралієць Брентон Таррант — перед тим, як відкрити вогонь, поширив 74-сторінковий маніфест, у якому висловив свою ненависть до мігрантів, а також пояснив мотиви своїх дій. Упродовж 17-ти хвилин він вів пряму трансляцію з мечеті. Його досвід із маніфестом згодом повторив винуватець масових розстрілів в американському Ель-Пасо, який вбив двадцятьох людей.

За місяць на Шрі-Ланці сталась низка вибухів у католицьких церквах та готелях столиці Коломбо й інших міст, внаслідок яких загинула 321 людина, ще півтисячі зазнали поранень. Влада Шрі-Ланки назвала це помстою ісламістів за напади на мечеті в Новій Зеландії. Серед жертв вибухів — 80% ланкійців, а також 38 іноземних громадян.

23 вересня у Нью-Йорку відбувся кліматичний саміт ООН. На ньому виступала і 16-річна шведська екоактивістка Грета Тунберг. Аби дістатися США та водночас не шкодити природі, вона перетнула Атлантичний океан на яхті. Її подорож почалась 14 серпня і тривала два тижні. 28 серпня яхта пришвартувалася до причалу в Нью-Йорку, де екоактивістку зустрічали її прихильники.

hromadske – незалежне медіа, створене журналістами. Ми зможемо розказати більше історій, якщо ви підтримаєте нас. Долучайтеся до спільноти друзів hromadske на Спільнокошт.

Через два дні Тунберг очолила кліматичний протест перед штаб-квартирою ООН у Нью-Йорку. А 20 вересня всім світом прокотилась хвиля кліматичних страйків: на вулиці міст по всій планеті сумарно вийшли понад 4 мільйони активістів, вимагаючи від урядів запобігти змінам клімату. Ці протести стали наймасовішою екологічною акцією в історії. Їх проводили учасники руху Fridays for Future, які надихнулися першими одиночними протестами Грети Тунберг перед шведським парламентом у 2018 році.

2019 рік став вдалим для українського футболу. У червні молодіжна збірна України віком до 20 років вперше виграла чемпіонат світу, перемігши у фіналі збірну Південної Кореї із рахунком 3:1. А національна збірна пройшла відбір на Євро-2020. Українці забезпечили собі вихід з групи в передостанньому матчі кваліфікації зі збірною Португалії (чемпіонами Європи 2016 року). 14 жовтня підопічні Андрія Шевченка перемогли опонентів із рахунком 2:1. А остаточно українські футболісти забронювали собі перше місце 17 жовтня, зігравши із сербами внічию 2:2.