Головні історії hromadske у 2020 році
Думаємо, ви не здивуєтесь, що цього року серед головних історій hromadske багато матеріалів про коронавірус. Зокрема, репортажі з ковідних лікарень, де «супермени» й «диво-жінки» в білих халатах вже кілька місяців борються за життя хворих.
Але й без епідемії життя цього року невтомно підкидало нам теми для публікацій та відеоісторій. В результаті маємо документальний фільм про спадок «першого українського олігарха», розслідування про кулі Майдану та вбивство Катерини Гандзюк, історії про сурогатне материнство, роль Зеленського в імпічменті Трампа, зв’язкову ОУН, що вижила в нелюдських умовах радянських таборів, та багато інших.
Марафон «Хроніка коронавірусу»
Два місяці на hromadske тривав марафон на тему коронавірусу та карантину. За цей час ми провели понад 100 щоденних прямих ефірів, до них долучилися всі наші журналісти.
У стримах ми розповідали про ситуацію в різних регіонах, телефонували місцевій владі, слухали історії лікарів, розбиралися з правилами ізоляції та дізнавалися, як живуть українці за кордоном.
Запис усіх прямих ефірів марафону можна переглянути тут.
Епідемія продовжується, і hromadske теж намагається допомогти у боротьбі з нею. Наприклад, розповідаючи, що робити, якщо у вас симптоми коронавірусу, що таке сатурація та чому важливо її контролювати, що таке «довготривалий ковід» і чому в разі позитивного тесту не всім потрібно вживати антибіотики чи бігти на КТ.
ДОКУМЕНТАЛЬНІ ФІЛЬМИ
«Спадкоємець». Фільм-розслідування hromadske
3 листопада 1996 року в Донецьку вбили «найбагатшу людину України» — Євгена Щербаня. На момент убивства його статки оцінювали приблизно в 500 мільйонів доларів. Компанії Щербаня займалися виробництвом та продажем металу, постачанням газу, нафтопродуктів, будівництвом та фінансовими операціями.
Син убитого підприємця Євген Щербань-молодший з 2013 року проводить власне розслідування і намагається дізнатися, куди зник спадок батька. Він став головним героєм нашого документального фільму «Спадкоємець».
«Історія про те, як одні люди створювали бізнес, а зрештою заволоділи бізнесом інші. І відбулося це лише завдяки вбивству», — каже у фільмі Євген Щербань-молодший.
А тут можна почитати інтерв’ю з авторами фільму — журналістами Олександром Коханом і Максимом Камєнєвим. Зокрема, вони розповідають, чи не ідеалізований у фільмі вбитий донецький олігарх із 90-х, чому з трьох спадкоємців бізнес-імперії Щербаня представлений лише один і чи не підігрують йому автори фільму.
«Я не такий, як більшість бомжів»: історія ветерана-безхатька
Олександр родом із Луганщини. Там працював фельдшером на «швидкій». На початку війни виїхав з окупованої території та пішов добровольцем на фронт. З війни повернувся в нікуди. Дім він має, але на окупованій Луганщині.
У квітні Олександр приїхав у Карпати і захопився горами. Тепер він мандрує з наплічником, спальником та мінімумом речей. Ночує у придорожніх капличках, пастуших колибах. З посуду має металеве горнятко – щоб кип'ятити воду на ватрі. Мріє стати гірським провідником.
Дивіться історію від Макса Левіна про ветерана-безхатька, який шукає себе і свій дім у мирному житті.
«Горбунов без купюр»
Актор Олексій Горбунов вже кілька років не знімається в російських фільмах і серіалах. Останні українські картини, в яких він грав, — «Дике поле», «Одинак», «Гвардія».
Сьогодні Горбунов з ностальгією згадує свої попередні ролі, їздить до Франції на зйомки серіалу «Бюро легенд», читає лекції студентам, гастролює зі своїм гуртом «Грусть пилота» Україною, знімається у ютуб-проєкті «Optimus Gang» та TikTok серіалі «Следопыты».
Колян Пастико побував на концерті «Грусть пилота» у Дніпрі, говорив з актором про кіно в Одесі, слухав лекцію Горбунова в Інституті журналістики й гуляв з ним Русанівкою.
РЕПОРТАЖІ
«Правда існує і вона завжди перемагає». Як Віталій Марків повернувся в Україну (ФОТОРЕПОРТАЖ)
«Віталій не вірив у те, що буде виправдальний вирок, і в мене самої не було таких передчуттів. Я досі, наприклад, не вірю в те, що все це насправді», — каже дружина Віталія Марківа Діана, поки всі чекають на приземлення літака.
Віталій Марків — український нацгвардієць, старший сержант батальйону оперативного призначення імені генерала Кульчицького, який понад три роки провів за ґратами в Італії. Третього листопада апеляційний суд Мілана скасував вирок суду міста Павія, який у липні засудив українця до 24 років ув'язнення нібито за вбивство італійського фотожурналіста Андреа Рокеллі та його російського перекладача Андрія Миронова.
«Цей день для мене особисто — надзвичайна подія. Можливо, це моя найважливіша особиста перемога. Я собі дав обіцянку вистояти до кінця не лише заради себе, а й заради всіх тих героїв, які віддали свої життя і які до сьогодні борються за суверенність і незалежність нашої країни» — сказав Марків під час короткого спілкування з журналістами.
В аеропорту «Жуляни» за поверненням Марківа стежили журналісти hromadske Вікторія Рощина та Олександр Хоменко.
А ще одна журналістка hromadske, Ольга Токарюк, разом з італійськими колегами зняла про справу Марківа фільм-розслідування «Не в тому місці, не в той час».
Автори фільму відшукали свідків подій, яких не знайшло італійське слідство; перевіряючи гіпотезу обвинувачення, провели тестування зброї та за допомогою дрона створили 3D-мапу території навколо гори Карачун. Сторона захисту долучила фільм до доказів невинуватості Марківа в апеляційному суді Мілана.
Про те, як знімався фільм та що вдалося з’ясувати, Ольга Токарюк розповіла в нашому подкасті.
Хвилина. Репортаж із місця трагедії літака Ан-26
«Дмитро Андрющенко був товариським, ніколи не залишить у біді, допоможе, підкаже. Дуже розумний був хлопець, з будь-якого питання можна було до нього звертатися, — розповідає його знайомий. — Одна мрія — хотіли бути льотчиками, адже льотний факультет. Але так сталося. Шкода хлопців дуже».
Авіакатастрофа Ан-26 на Харківщині сталася надвечір 25 вересня. З 27 людей на борту (20 курсантів Харківського національного університету повітряних сил і семеро офіцерів) загинули 26.
Вікторія Рощина побувала на місці аварії, а також продовжує вести цю тему й далі — стежить за розслідуванням трагедії та судами.
«Багато людей чекали на цей день роками після жахливої катастрофи у липні 2014-го, коли 298 чоловіків, жінок та дітей втратили свої життя».
Після цих слів голова суду Хендрік Стейнхаюс вітається з усіма присутніми в залі судового комплексу Схіпгол, і судові слухання у справі щодо літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17, збитого в небі над Донбасом 17 липня 2014 року, офіційно розпочинаються.
Про підсумки та враження від першого дня судових слухань розповіли журналістки hromadske Олена Куренкова та Олександра Чернова. Також вони зібрали все, що наразі відомо про трагедію та її розслідування.
«Як думаєш, де тут будинок був?»: фоторепортаж із затопленого Прикарпаття
«От ти що думаєш, що з цим робити? Не знаєш? От і я не знаю», — Михайло Голіней показує будинок, з-під якого змило частину фундаменту. Будинок недавно відремонтований і був укріплений з боку низини. Туди все і змило.
Повінь у західних областях України у червні стала однією з найсильніших за останні роки. Підтоплені тисячі будинків, сільгоспугіддя та дороги, зруйновані десятки мостів, сотні людей було евакуйовано.
На Прикарпатті побували журналісти hromadske Ігор Шевчук та Макс Левін. Вони побачили масштаби катастрофи, послухали розповіді місцевих мешканців та навіть зустріли там Зеленського.
«Хто винуватий? Вже і Бог від нас відвернувся» — репортаж зі згорілих сіл на Житомирщині
Кілька тижнів на Житомирщині горіли ліси. В Овруцькому районі згоріли цілі села. Жителі сіл Личмани, Магдин та Острови кажуть, що вогонь прийшов до них із лісу і підпалів ніхто не робив.
Тетяна Безрук проїхалася Овруцьким районом, поспілкувалося з місцевими та владою про те, хто допомагає людям і як вони планують відбудовувати домівки.
«Поліції більше, ніж хасидів»: як завершилась епопея з святкуванням Рош га-Шана та інші наші репортажі з Умані
Понад місяць довкола теми святкування Рош га-Шана в Умані не вщухав ажіотаж. Міський голова закликав не пускати паломників. Український уряд заборонив в’їзд усім іноземцям до 28 вересня. Хасиди ж усе одно намагалися масово перетнути український кордон і потрапити до Умані.
Нарешті свято відбулося. Проте цьогоріч замість масових та гучних веселощів — порожні вулиці.
Як завершилася епопея зі святкуванням юдейського нового року — дивіться в репортажі Мар’яни П’єцух. А також — ще два її відеорепортажі з Умані, фоторепортажі Олександра Хоменка та Макса Левіна і, звісно ж, стрим.
Страх і COVID в Харкові. Як місцеві лікарні виживають без лікарів
До воріт Харківського обласного диспансеру радіаційного захисту під’їжджає «швидка». У ній — хворий на COVID-19 пацієнт. Проїхати швидко не вдається — на подвір’ї кілька десятків людей. Вони скандують: «Ганьба!», тримають ворота та лягають під колеса машини.
Це — чорнобильці. Вони не хочуть, щоб інфікованих коронавірусом лікували поруч з ними, в «їхній» лікарні.
Того ж дня про це розказали всеукраїнські ЗМІ, порівнюючи Харків із Новими Санжарами, поліція відкрила три кримінальні справи, а до лікарні завезли ще 11 пацієнтів із коронавірусом.
Журналістка hromadske Ліза Сівєц відправилась у Харків і з’ясувала, що справжня проблема харківських лікарень — не з «чорнобильцями», а з персоналом.
На початку карантину Чернівецька область очолювала список з найбільшою кількістю заражених коронавірусом в Україні. Основний заклад, в якому від початку епідемії приймають середньо- й тяжкохворих на COVID-19 пацієнтів — інфекційне відділення Чернівецької обласної лікарні.
Ксюша Савоскіна розповідає, як лікують хворих в умовах епідемії, чи вистачає лікарям засобів захисту та як фізично і психологічно вони витримують роботу в реаліях коронавірусу.
«Супермени» і «супервумени» в білих халатах вже кілька місяців рятують українців від COVID-19. Катерина Марушкопрацює лікаркою-анестезіологом в Київській міській клінічній лікарні №4. Анестезіолог Олександр Бундюк живе в одеській лікарні й рятує «важких» пацієнтів. Ольга Мартиненко — єдина інфекціоністка в опорній лікарні в Рубіжному Луганської області.
Щоб не піддавати небезпеці наших героїв та їхніх пацієнтів, наша фотографка Анастасія Власова організувала та координувала процес фотозйомки онлайн. З її допомогою та порадами самі лікарі та їхні колеги декілька днів знімали фотощоденник на роботі та надсилали світлини hromadske.
РОЗСЛІДУВАННЯ
КУЛІ | цикл розслідувань «Слідами революції»
«Кулі» — це продовження циклу розслідувань hromadske «Слідами революції». У цьому фільмі Насті Станко три історії — одного пораненого та двох вбитих майданівців на вулиці Інститутській в першу годину розстрілів 20 лютого 2014-го. В усіх цих випадках в тілах жертв залишились кулі. Розповідаємо, з чиєї зброї вони були випущені.
31 липня 2018-го херсонську активістку Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою. У листопаді того ж року вона померла у лікарні.
Два року по тому журналістка hromadske Вікторія Рощина проаналізувала понад гігабайт матеріалів справи, поспілкувалася особисто з підозрюваними, їхніми адвокатами та прокурорами у справі — і детально реконструювала ті трагічні події.
ІСТОРІЇ
«Слуга народу» в «Картковому будинку»: українська історія імпічменту президента США
У новорічну ніч 2019-го комік Володимир Зеленський анонсував, що буде балотуватись у президенти. За два тижні до нового 2020 року Конгрес США висловив недовіру президенту Дональду Трампу. Підстава — тиск на президента України Володимира Зеленського.
Між цими датами — дивовижна історія, яка почасти нагадує український серіал «Слуга народу», в якому знімався Зеленський, а почасти — американський серіал «Картковий будинок» про залаштунки великої політики США. В центрі історії — один телефонний дзвінок. 25 липня 2019 року Зеленському зателефонував Трамп і попросив про послугу.
Щоб реконструювати події, ми прочитали тисячі сторінок стенограм виступів і офіційних документів та прослухали десятки годин свідчень американських дипломатів, які виступали в Конгресі США в межах розслідування щодо імпічменту Дональду Трампу. Яка роль Зеленського в цій історії — в матеріалі Максима Камєнєва.
«Це не моя дитина. Це — моя робота». Як в Україні працює ринок сурогатного материнства
Україна — одна з небагатьох країн у Європі, де комерційне сурогатне материнство дозволене на законодавчому рівні. А після того, як Таїланд й Індія заборонили народжувати дітей з допомогою цієї технології, Україну стали називати «меккою сурогатного материнства». З усього світу сюди почали їхати батьки, які не можуть мати дітей. У відповідь на попит в Україні нашвидкуруч почали створювати ще більше агентств допоміжних репродуктивних технологій.
Журналістка hromadske Олеся Біда та фотокореспондентка Анастасія Власова з’ясували, з якими реаліями зіштовхуються біологічні батьки, на які жертви йдуть жінки та заради чого стають сурогатними матерями.
З Балтики до Чорного моря: ціна водного шляху Е40
А якщо з'єднати Балтійське море з Чорним водною артерією і пустити нею вантажні судна? Уряди Польщі, Білорусі та України вважають це хорошою ідеєю. Уже кілька років вони говорять про будівництво міжнародного водного шляху Е40.
Це дорогий і тривалий проєкт. Водночас, як і годиться великому будівництву, вигоди розмиваються ризиками, а питання викликають не лише екологічні аспекти проєкту, а й економічні: вартість і терміни його реалізації поки не розуміє ніхто.
Журналісти hromadske побували в трьох країнах, аби зрозуміти, навіщо ініціаторам проєкту цей шлях і чому ми так мало чули про його масштабне будівництво.
Позивний «Домовина». Історія арештантки
Її власна ціна незалежності — 10 років каторги в місцях вічної мерзлоти. Ванда Горчинська — зв’язкова та медсестра ОУН, арештована і засуджена за антирадянську діяльність, учасниця Норильського повстання.
Як втратити все, але не здатися? Усвідомлювати, що батьків через тебе відправляють на інший бік планети. Вижити в умовах, яких більшість не витримує, і залишитись людиною. І хіба можливо після всього почати життя спочатку?
Драматична історія життя 96-річної українки — в мультимедійному спецпроєкті Богдана Кутєпова та Христини Коціри.
«Чому я не можу жити спокійно в країні, за яку пролила свою кров». Історії військових ЛГБТ
Щороку влітку hromadske слідкує за Маршем рівності у Києві. Через карантин цього року «КиївПрайд» відбувся 21 червня в режимі онлайн.
До цієї події Ксюша Савоскіна зібрала історії військових ЛГБТ, а Анастасія Власова підготувала їхні фотоісторії.
«Знайди те, що любиш, і нехай це вб’є тебе». Чому жінки в Україні гинуть від домашнього насильства
Влітку минулого року Настя Ковальова із Запоріжжя загинула після того, як її хлопець облив її бензином і підпалив.
Кристина Ковальова, яка втратила єдину дочку, погодилася розповісти журналістці hromadske Лізі Сівєц про цю трагедію, щоб жінки в Україні більше не гинули від домашнього насильства.